Платформи «Діалогу безпеки» працюють вже у сімох областях

В Україні продовжуються реформи, приймаються нові нормативно-правові акти, впроваджуються сучасні процедури, які мають на меті, зокрема, посилення безпеки держави та створення комфортного середовища для кожного громадянина. Проте під час реформування різних галузей, з’явилися “невраховані” прогалини. 

Фото зі сторінки Експертного центру з прав людини у Фейсбуці

Херсонський “Діалог безпеки” з менеджеркою з комунікацій Експертного центру з прав людини Юлією Голодніковою говорили про виклики, з якими стикаються громади на шляху створення безпечного середовища, обмінювалися досвідом та розглядали можливості для партнерства.

Це стосується, наприклад, паралельної реформи силових структур та медичної галузі. 

Для прикладу візьмемо доволі поширену ситуацію: патрульна поліція зупинила автівку, яка “виписувала по дорозі кренделі” та могла спричинити небезпечну ситуацію для інших учасників руху. Правоохоронці запідозрили, що водій у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Однак той стверджує, що просто оминав ями та вибоїни, тому й вихляв. Чоловік погоджується на проходження медичної експертизи, бо інакше, за законодавством,  суд “автоматично” призначить йому 17 тисяч гривень штрафу із позбавленням водійських прав на рік. Але хто має платити за проведення аналізів? Водій, чи поліція? Також є інший аспект – черги до відповідного кабінету. Чи мають правоохоронці разом із потенційним правопорушником чекати, поки пройдуть всі попередні пацієнти, чи можуть заходити позачергово?  

А якщо водій збирався у далеку подорож, поспішав, наприклад, до аеропорту, та через проходження медичної перевірки, не встиг на літак. Хто компенсує кошти за його “прострочені” квитки? 

Крім того, відповідно до інструкції, якою керуються правоохоронні органи, освідування має відбуватися лабораторно. Утім, на практиці частіше використовують тести, бо у багатьох закладах охорони здоров’я, яким надано право на проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи інших видів сп’яніння, – відсутні спеціальні технічні засоби. В результаті така ситуація є підставою для скасування судами протоколів про порушення. 

Отже, начебто таке просте завдання, як притягнення п’яного водія до відповідальності,  патрульним виконати зовсім не просто. А законослухняним водіям, яких неправомірно запідозрили у зловживанні, захистити свої права – ще складніше. 

Ці нюанси нерідко стають приводами для конфліктів між правоохоронцями, доставленими до лікарні водіями, медиками та іншими клієнтами закладу. 

І це – лише один з прикладів, де не врегульовано дуже багато питань. Деякі з них мають бути врегульованими на рівні держави, інші – на рівні співпраці різних відомств, чи на рівні місцевих органів самоврядування. 

Але, як зазначають аналітики громадської організації Експертний центр з прав людини, в державі відсутня практика прямої взаємодії державних правових інститутів (зокрема обласних управлінь дотримання прав людини Національної поліції України, управлінь служби безпеки, патрульної поліції, військової служби правопорядку в Збройних Силах України, міграційної служби, регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, прикордонників тощо) між собою та з громадськістю у напрямку забезпечення дотримання прав людини на місцевому рівні. Деякі інститути відверто самоізолюються від інших і не бажають прямого контакту. Такий характер спілкування заважає швидкому реагуванню на порушення прав людини й не дозволяє ефективно реагувати на системні проблеми у діяльності тих інституцій.

Саме для налагодження комунікації між силовими структурами, іншими державними установами, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування задля спільного вирішення проблемних питань і були створені платформи «Діалог безпеки».

Цю ініціативу започаткували чотири громадські організації: Freedom House Ukraine, Експертний центр з прав людини, Восток SOS, Український інститут з прав людини. Наразі регіональні філії працюють у Херсонській, Луганській,  Хмельницькій, Донецькій,  Дніпропетровській, Рівненській,  Житомирській областях.

На чергове засідання херсонської регіональної платформи була запрошена й команда проєкту “Шерифи для нових громад”. Як зазначив один з учасників “Діалогу безпеки”, координатор херсонського офісу громадської організації “КримSOS” Олексій Тільненко, залучення членів громади до забезпечення правопорядку і до співпраці з поліцією – вкрай необхідне:

  • Об’єктивно, серед громадських організацій нашого регіону практично відсутня така довготривала системна робота по якомусь одному напрямку. “Шерифи” цікаві ще й тим, що “втягують” місцеве населення у вирішення місцевих проблем. Це, по-перше. А по-друге, питання безпеки, з моєї точки зору, одні з найскладніших у вирішенні. Бо тут дуже багато залежить від довіри. А у нас в суспільстві, на жаль, дуже довгий час культивували недовіру до правосуддя в принципі, до системи правоохоронних органів і до державної функції забезпечення порядку тощо.

Підсумовуючи коротко досвід, яким поділилися учасники зустрічі, менеджерка з комунікації Експертного центру з прав людини Юлія Голоднікова тезисно перелічила наступні потреби суспільства та виклики у сфері безпеки:

  • державні структури, які виконують функції превенції у сфері правопорядку не можуть ефективно виконувати свої повноваження без співпраці з громадськими інституціями, але цей механізм на рівні держави обмежений співпрацею лише з членами громадських формувань;
  • Україні потрібен “інститут шерифів” – місцевих цивільних помічників правоохоронних органів, яким громада довіряє, тобто не лише членів громадських формувань. Мова про індивідуальну офіційну форму співпраці населення з поліцією; 
  • громада чекає, поліцейський чекає – проблема комунікації;
  • беззахисність співробітників поліції та військових з точки зору обов’язку виконувати накази керівництва, навіть якщо ті суперечать “здоровому глузду” та законодавству, низька заробітна плата, понаднормова робота, соціальна незахищеність (ця інформація підтверджена анонімними опитуваннями й значно впливає на сприйняття співробітниками силових структур важливості своєї роботи, гідності професії, і розуміння, кого ж їм потрібно захищати);
  • “немає інфраструктури, немає прав людини” – неможливо дотримуватися прав людини, якщо не створена інфраструктура для їх дотримання (наприклад, ті ж пандуси для людей, які змушені пересуватися на візках; аптечки, які мають бути забезпечені державою для домедичної допомоги, а не поліцейські наповнювати їх за власний кошт);
  • краще не “гасити пожежі”, а попередити їх – на жаль, державні органи та громадськість досі вимушені терміново реагувати на кричущі ситуації, яких  можна було б уникнути, усунувши прогалини законодавства/процедур тощо.        

І пообіцяла, що ЕЦПЛ розробить та направить рекомендації до відповідних установ для вирішення цих проблемних питань. 

До речі, за результатами обговорення на попередніх засіданнях регіональних платформ “Діалогу безпеки”системних прогалин, які створюють умови для порушення прав людини та заважають силовим структурам якісно виконувати обов’язки, аналітики ЕЦПЛ вже підготували відповідні рекомендації з описом проблем та наведеними фактами, та направили їх до відповідальних служб. Зокрема, 2 вересня цього року надіслали листи до:

  • Міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка з проханням, цитуємо: “сприяти в налагодженні дієвої системи огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду як в межах вказаних вище пілотних областей (тобто областей, де вже працює платформа “Діалог безпеки” – прим.авт.), так і на території усієї держави, розширенні кількості відповідних закладів охорони здоров’я, де можна проводити таку процедуру та напрацювання шляхів до усунення неузгодженості у законодавстві”.  
  • Голови Національної поліції України Ігоря Клименка: “звернутись до Міністерства охорони здоров’я з метою створення дієвої системи огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду як в межах вказаних вище пілотних областей, так і на території усієї держави, збільшення кількості відповідних закладів охорони здоров’я, де можна проводити таку процедуру та напрацювання шляхів до усунення неузгодженості у законодавстві”.
  • Тимчасово виконуючого обов’язки начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України Володимира Гуцоли: “при формуванні бюджетного запиту на наступні періоди діяльності, вивчити та врахувати потребу Вашої служби у проведенні закупівель додаткового обладнання для проведення працівниками Військової служби правопорядку у Збройних Силах України зазначених оглядів, а також провести сертифікацію устаткування, яке буде у використанні.  

Також, експерти ЕЦПЛ направили у квітні цього року пропозиції щодо внесення змін до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (Затримання уповноваженою службовою особою) голові комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України Денису Монастирському. 

Всі ці вище перераховані пропозиції перебувають на розгляді відповідальних інстанцій.

Публікація підготовлена в рамках спільного проєкту Благодійної організацієї “Фонд милосердя та здоров’я” та ГО “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Про безпеку на вулиці Суворова (Відео)

Публічна акція поліції та громадських організацій відбулася в Херсоні між планетарієм та Корабельною у місті радою на вулиці Суворова 7 вересня і неабияк привернула увагу жителів, особливо сподобалось дітям.

На учасників чекали кілька цікавих локацій:
✅ навчання самозахисту для дорослих і дітей;
✅ фотозона з мотоциклами, автомобілями поліції, амуніцією та “Щенячим патрулем”;
✅ майстер-клас з виготовлення світлоповертаючих брелоків;
✅ виставка “Небезмежність” присвячена стріт-харасменту (від англ. «harassment» — переслідування, домагання) — форма дискримінації, яка включає будь-яку небажану та настирливу фізичну і словесну поведінку, що ображає або принижує людину або порушує недоторканність її приватного життя. Іншими словами, харасмент (переслідування) складається з повторюваних і наполегливих дій по відношенню до людини, щоб мучити її, знецінювати і підривати її авторитет в очах інших, засмучувати або провокувати реакцію);
Джерело: Шевченко, З. В. (Уклад.). (2016). Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю.);
✅ профілактика проти вживання наркотичних речовин.
Та ще багато цікавого та пізнавального!

Докладніше дивіться у сюжеті Поліни Дейнеги та Вадима Коробова, ТРК “Херсон Плюс””

Організатори акції сподіваються, що спільні зусилля ГУНп в Херсонській області, Управління патрульної поліції та громадських організацій – ХОЦ “Успішна жінка”, Інформаційного ресурсного центру “Правовий простір”, Центру культурного розвитку “Тотем”, Бізнес асоціації “Ми – херсонці”, найближчим часом увінчаються успіхом, та у Херсоні нарешті з’явиться перший безпековий Громадський простір! 

Обрано переможців конкурсу з розробки Паспортів Безпеки для територіальних громад

Щиро дякуємо всім учасникам конкурсу!

Конкурс на отримання допомоги експертів команди проєкту “Шерифи для нових громад” в розробці місцевих Програм безпеки завершився. Неочікувано, за зовсім невеликий термін, всього за пару тижнів, до нас надійшло 67  змістових та грунтовних заявок з восьми областей України. До областей, з якими проєкт співпрацює (Херсонська, Миколаївська, Харківська, Дніпропетровська, Полтавська та Хмельницька) додалися ще й громади Донеччини та Черкащини. З деяких громад, наприклад, як Олешківська, надійшло по декілька анкет. Заповнювали їх не лише представники органів місцевого самоврядування, а й місцеві жителі, домогосподарки та пенсіонери, зокрема, колишній суддя. І це свідчить, що питання безпеки – дуже болюче й хвилює багатьох людей. То ж, обрати переможців було не легко. 

На жаль, наразі команда проєкту може надати допомогу лише п’яти громадам. Але ми сподіваємося на подальшу плідну співпрацю з усіма учасниками конкурсу. І будемо наполегливо шукати додаткові ресурси та можливості, щоб допомогти ще й іншим громадам розробити якісну, орієнтовану на місцеві потреби Програму безпеки. 

А поки – вітаємо переможців!

Ними стали: 

  • Новотроїцька територіальна громада Херсонської області;
  • Тавричанська територіальна громада Херсонської області;
  • Шевченківська територіальна громада Миколаївської області;
  • Нововодолазька територіальна громада Харківської області;
  • Межівська територіальна громада Дніпропетровської області

Команда проєкту “Шерифи для нових громад” вже планує співбесіди з переможцями, для узгодження зручних дат виїздів та спільної праці над розробкою Програм.

До резерву на розробку Програм Безпеки на 2022 рік обрані:

  • Олешківська територіальна громада Херсонської області
  • Вознесенська територіальна громада Миколаївської області
  • Зачепилівська територіальна громада Харківської області
  • Піщанська територіальна громада Полтавської області.
  • Теофіпольська територіальна громада Хмельницької області
000002sh

Інфографіка результатів конкурсу

* Усі зібрані кейси та напрацювання будуть висвітлені на сайті проєкту https://sheriffua.org/ та будуть корисними для самостійного вирішення безпекових питань громадами. Крім цього, ми вже маємо практичні напрацювання, які можуть стати у нагоді тим громадам, які мають на меті розробити комплексний підхід до вирішення безпекових проблем. Рекомендуємо звернути увагу на розділ Документи та скачати нашу збірку “Успішні практики безпеки”. Докладніше дізнатися про проєкт можна й підписавшись на Фейсбук сторінку https://www.facebook.com/ukrainiansheriff 

Команда проєкту “Шерифи для нових громад” завжди відкрита до діалогу та готова надати консультації. 

Контактна особа: Олена Старюк, юристка проєкту, 

+30955205356,
elenastaruk2014@gmail.com 

Всі заходи проводитимуться в рамках спільного проєкту БО “Фонд милосердя та здоров’я та ГО “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” – “Шерифи для нових громад” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать авторам і можуть не співпадати з позицією Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Автори Ірина Ухваріна, Юлія Ситник

Це чудове місце для вашого слогану

Від моменту окупації частини української території і дотепер не існує платформи, де можна знайти офіційні дані щодо стану реалізації права на освіту та освітніх потреб мешканців окупованого Криму. Всі моніторингові дослідження здійснюються виключно громадськими організаціями і не мають систематизованого вигляду.

Відсутність державного моніторингу призводить до неврахування в освітній політиці освітніх потреб мешканців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (далі ТОТ), а саме:
потребу в адаптації тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання (далі ЗНО) та програм вступних іспитів до закладів вищої освіти (далі ЗВО) з урахуванням стандартів та програм, за якими навчаються мешканці ТОТ;

  • потребу в розробленні індивідуальних освітніх програм (траєкторій) для тих, хто навчається за дистанційною або екстернатною формою навчання;
  • потребу у створенні єдиної освітньої платформи, що дасть можливість майбутнім абітурієнтам із ТОТ бути конкурентоспроможними під час вступу до ЗВО;
  • прогнозування «потоків» під час вступу відповідно до географії вступу, напрямів обраних спеціальностей та освітніх кваліфікацій тощо.

Незважаючи на те, що тривала збройна агресія та окупація АР Крим і м. Севастополь обмежує можливості держави Україна гарантувати конституційне право на освіту на тимчасово окупованих територіях, це не знімає з держави зобов’язань щодо забезпечення доступності освіти для всіх громадян України.

До того ж Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав виокремлює чотири основні ознаки права на освіту: наявність, доступність (недискримінація, фізична і економічна доступність), прийнятність і адаптованість освіти.

Відсутність державного моніторингу призводить до неврахування в освітній політиці освітніх потреб мешканців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (далі ТОТ), а саме:потребу в адаптації тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання (далі ЗНО) та програм вступних іспитів до закладів вищої освіти (далі ЗВО) з урахуванням стандартів та програм, за якими навчаються мешканці ТОТ;