«Найвища цінність для нас – людина» – Наталя Бімбірайте (09.11.2018)

Директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва привітала партнерів, які, об´єднав зусилля, рік тому відкрили в приміщенні Херсонської міської ради Центр безоплатної первинної правової допомоги.

Про результати першого року роботи Центру розповіли директор ГО «ІРЦ «Правовий простір»  Наталя Бімбірайте, керівник Херсонського офісу Мережі правового розвитку Сергій Плахотнюк та юрист Херсонського офісу Маргарита Плахотнюк під час прес-конференції, яка відбулась 30 жовтня в Херсонській міській раді.

2

Наталя Бімбірайте нагадала присутнім, що Центр відкрито за підтримки громадської спілки «Мережа правового розвитку», Міжнародного Фонду «Відродження», Херсонського міського голови та депутатів міської ради. Прийом ведуть юристи трьох громадських організацій: Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір», Херсонської обласної організації Комітету виборців України та Фонду милосердя та здоров´я.

Вона пояснила, що ГС «Мережа правового розвитку» – це коаліція громадських організацій, які розвивають територіальні громади через надання безоплатної правової допомоги. Спілка почала своє формування у 2009 році і на сьогоднішній день об’єднує 24 організації у 15 регіонах України. Ці організації, на базі яких створені офіси Мережі, надають населенню базову інформацію з правових питань, активно співпрацюють з органами місцевого самоврядуванням, іншими провайдерами правової допомоги тощо.

«…Наші юристи змогли організувати роботу так, що Центр став затребуваним, і кількість людей, що звертаються до нас, постійно зростає, – зазначила Наталя Бімбірайте. – Як результат – в Центрі надано 2 тис. 849 правових консультацій. Ця цифра доводить, що такі послуги потрібні, затребувані, і цій сфері необхідно приділяти увагу».

Тему продовжив Сергій Плахотнюк, ілюструючи свій виступ статистичними даними, бо цифри, як відомо, – річ вперта і переконлива.

4

Отже, за рік роботи юристи Центру надали:

  • 1392 консультації безпосередньо в офісі;
  • 1090 консультацій – в online-чаті;
  • 180 консультацій – в телефонному режимі;
  • 173 консультації – під час виїзних прийомів до зони АТО, військових частин тощо;
  • 14 письмових інтернет-консультацій.

Крім того, складено 312 документів на запити людей; розміщено 42 публікації в ЗМІ за результатами звернень громадян – це юридичні консультації та історії успіху.

До того ж юристи Центру взяли участь у 12 публічних заходах; в рамках проекту «Життя після АТО» провели два тренінги; підготували два інформаційних буклети: «Договір довічного утримання» та «Дорожня карта учасника АТО».

Маргарита Плахотнюк, яка безпосередньо займалась розробкою буклетів, пояснила, що тематика буклетів готувалась на підставі найбільш гострих проблем та запитань, які надходять від громадян. Це ОСББ, договір довічного утримання, субсидії. «Ми хотіли стати опорою для тих, кому потрібні наші роз´яснення, адже проблему можна упередити», – резюмувала фахівець.

Говорячи про тематику звернень, Сергій Плахотнюк назвав топ-5 питань, які хвилюють містян. Це житлово-комунальні проблеми; правовідносини з приводу нерухомості (новобудови, договори довічного утримання); соціальне забезпечення (у тому числі учасників бойових дій, пільги, субсидії); земельні відносини (безоплатне отримання земельної ділянки, порушення прав власності на землю, незаконне використання чужих земельних ділянок); житлові (виселення/вселення, отримання житла, приватизація житла).

5

Присутнім цікаво було почути й історії успіху, які прокоментував Сергій Плахотнюк і з якими можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Мережі правового розвитку, а Наталя Бімбірайте додала: «Історії успіху надихають, а консультації – допомагають людині вирішити проблеми в правовий спосіб, адже найвища цінність для нас – людина, а наша місія – це посилення правових можливостей, захист прав і свобод людини, розвиток громад».

6

Джерело: Координаційний центр з надання правової допомоги

Наталя Бімбірайте: Влада перетворює активістів на мішені (08.11.2018)

Громадські активісти в Україні скаржаться, що опинилися у небезпеці через свою діяльність. Про ситуацію з безпекою в Україні та про наслідки смерті Катерини Гандзюк DW поговорила з правозахисницею Наталією Бімбірайте.

Українські громадські активісти б’ють на сполох. На їхнє переконання, мати активну громадянську позицію та відстоювати її в Україні стало надзвичайно небезпечно. І їхні побоювання є не безпідставними, враховуючи смерть громадської активістки та радниці мера Херсона Катерини Гандзюк внаслідок нападу на неї, а також десятки випадків нападів на активістів в усій Україні.

Про те, як нині в Україні почуваються люди з активною громадянською позицією, DW поговорила з директоркою херсонського інформаційно-ресурсного центру “Правовий простір”, членом правління Української Гельсінської спілки з прав людини Наталею Бімбірайте.

Deutsche Welle: Пані Бімбірайте, як представники громадянського суспільства у Херсоні сприйняли смерть Катерини Гандзюк?

Наталя  Бімбірайте: Це велика втрата для нас і сигнал, що вже не можна відсиджуватися і мовчати, не можна думати, що все саме собою “розсмокчеться”. Катя писала серйозні журналістські розслідування, викривала злочинців, корупціонерів і мала сміливість про це говорити. Зрозуміло, що вона заважала, зокрема, маніпуляторам у політиці. Вона мала аналітичний розум, вміла аналізувати і співставляти факти та озвучувати їх. Я солідарна з нею щодо “русского мира” та його метастазів в Херсонській області. Вона не тільки про це говорила публічно, але й писала заяви в правоохоронні органи, зокрема СБУ, і ми чекаємо результатів. На мою думку, її замовники працюють не на Україну. Це не просто хабарники, це вороги.

Глава МВС України Арсен Аваков поки відмовчується щодо результатів розслідування вбивства Гандзюк. В чому причина його мовчання, на вашу думку?

Думаю, що всі вже знають замовників, які, ймовірно, пов’язанні з найвищою владою. Його мовчання доводить його непрофесійність. Він або виконує чиєсь замовлення, чи просто боїться. Ми підозрюємо всіх. Сама Катя підозрювала людей в погонах. Підніміть статистику нападів на активістів – чи хтось був покараний? За п’ять років – ніхто.

У цьому резонансному випадку буде так само?

Ми маємо дотиснути, аби здали замовників. У нас державні органи дуже переплетені з бандитськими угрупованнями та “бізнесом на крові” і один від одного залежні. Ми, громадянське суспільство, повинні вимагати, а не мовчати і терпіти, як було з подібними нападами на активістів і журналістів раніше. Ми маємо бути об’єднані. Коли народ вимагає, то це величезна сила, і ніхто з влади не встоїть. Будуть вибори, і треба серйозно аналізувати ситуацію, не вестися на емоції чи “вкидання”. Зараз є можливості перевіряти інформацію та зробити для себе висновки, також судити людей з їхніх вчинків, а не з того, що хтось про когось сказав.

Напад на Катерину Гандзюк схожий на акцію залякування громадських активістів в Херсоні, в складному, нині прикордонному регіоні. Чи вдасться залякати?

Так, метою було залякування і показова розправа, аби інші боялися. Це ж не перший випадок. У нас були погрози, побиття вікон, машин, зараз перейшло в таку страшну фазу. Я думаю, що це їм не допоможе. В Україні є достатньо здорових сил. Також варто залучати світову спільноту.

На вашу думку, чи хоч щось зробила українська влада, зокрема Нацполіція, СБУ, ГПУ, також, зрештою, президент, аби громадські активісти почувалися у безпеці?

Влада робить все навпаки. Говориться багато про важливість громадянського суспільства, про діалог з нами. Але насправді ухвалюються закони, які  роблять громадських діячів, зокрема антикорупціонерів, мішенями для самих правоохоронців. Той же самий закон про декларування для антикорупційних активістів. Це інструмент, аби люди менше відкривали рота. Але ми не будемо мовчати, будемо діяти. І якщо хоч трохи здорового глузду лишилося у депутатів Верховної Ради, президента, дуже б хотілося реальних кроків на захист активістів.

Чи стане смерть Катерини Гандзюк пусковим механізмом для ще більшої боротьби активістів за своє право на захист?

Думаю, що стане. Останнім часом надзвичайно багато активних людей зазнало нападів, є, на жаль, і смерті. Це нас мобілізує об’єднуватися і ставати більш рішучими. Можливо, ми трішки розслабилися чи втомилися. Але це остання крапля, яка доказує, що не можна мовчати і сидіти, склавши руки.

Джерело: DW