Середньовічні балти на території України (23.02.2022)

В Інституті археології НАН України представили результати археологічних досліджень пам’яток, пов’язаних із культурною присутністю балтів на території України в епоху Середньовіччя

16–17 лютого 2022 року в Археологічному музеї Інституту археології НАН України за підтримки Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна–Литва» та громадської організації «Центр культурного розвитку «Тотем»» відбувся міжнародний культурний і науковий захід, присвячений результатам археологічних досліджень пам’яток, пов’язаних із культурною присутністю балтів на території України в епоху Середньовіччя. З цією метою було відкрито виставку, на якій презентовано матеріали, які походять із новітніх розкопок Інституту археології НАН України та додають нової інформації про мультикультурні процеси на території України в ХІ – на початку XVІ ст., а також виголошено наукові доповіді про ці роботи (фото 1).

Фото 1. Банер виставки

Відкриття заходу символічно відбулося 16 лютого – у День відновлення Литовської держави (16 лютого 1918 року) та День єднання України. Відкрив його директор Інституту археології НАН України член-кореспондент НАН України Віктор Чабай. Із вітальними словами виступили високоповажні гості: Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас (фото 2), віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков (фото 3), голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України ІІІ–VІ та VІІІ скликань Рефат Чубаров (фото 4), представниця програми «House of Europe» кандидат історичних наук Олена Оногда (фото 5). Наступного дня захід продовжився під головуванням заступника директора з наукової роботи Інституту археології НАН України члена-кореспондента НАН України Алли Буйських. Із вітальними словами виступили: голова Громади литовців України Даля Макарова (фото 6), віцепрезидент громадської організації «Земляцтво Херсонщини» Володимир Купрій (фото 7), заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов (фото 8), старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Андрій Петраускас (фото 9). Усі промовці підкреслили важливість міжнародної наукової співпраці, яку здійснюють учені під патронатом Національної академії наук України та за підтримки литовської громади й низки громадських організацій, і результати якої вже дозволили по-новому презентувати розвиток відносин середньовічної України, Литовського князівства та Кримського ханства в історичній взаємодії.

Фото 2. Із вітальним словом виступає Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас (ліворуч). Праворуч – директор Інституту археології НАН України член-кореспондент НАН України Віктор Чабай
Фото 3. Вітальне слово віцепрезидента НАН України, голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академіка Сергія Пирожкова
Фото 4. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров
Фото 5. Представниця програми «House of Europe» кандидат історичних наук Олена Оногда
Фото 6. Із вітальним словом виступає голова Громади литовців України Даля Макарова (ліворуч).У центрі – керівник Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, старший науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України доктор історичних наук Світлана Біляєва; праворуч – голова правління Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна–Литва» Наталія Бімбірайте
Фото 7. Вітальне слово віцепрезидента громадської організації «Земляцтво Херсонщини» Володимира Купрія (праворуч)
Фото 8. Вітальне слово заступника директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова (ліворуч)
Фото 9. Вітальне слово старшого наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Андрія Петраускаса (ліворуч). Друга зліва – заступник директора Інституту археології член-кореспондент НАН України Алла Буйських

У межах програми заходу начальник Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, старший науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України доктор історичних наук Світлана Біляєва та голова правління Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна–Литва» Наталія Бімбірайте представили виставку «Фортеця Тягинь. Результати досліджень 2019–2021 рр.», на якій експонуються виявлені впродовж розкопок артефакти (фото 10–11).

Фото 10. Презентація виставки «Фортеця Тягинь. Результати досліджень 2019–2021 рр.». Розповідає доктор історичних наук Світлана Біляєва
Фото 11. Віцепрезидент НАН України академік Сергій Пирожков (ліворуч), Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас (у центрі) і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров оглядають виставку «Фортеця Тягинь. Результати досліджень 2019–2021 рр.»

Ці археологічні матеріали ілюструють маловідомий період історії Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, а саме – створення князем Вітовтом фортифікаційної лінії вздовж узбережжя Чорного моря та її функціонування наприкінці XIV – початку XVI ст. Надзвичайний інтерес становить знахідка вапнякової плити з геральдичним зображенням, характерним для християнських родів литовського походження (фото 12).

Фото 12. Вапнякова плита із геральдичним зображенням

Крім того, вперше у Північному Причорномор’ї знайдено залізну булаву XV ст., яка могла бути водночас і зброєю, й ознакою вищих рангів суспільства України та Литви. Серед артефактів уперше знайдено на Південному Сході речі литовського походження: арбалетні болти, накладки на шкіряні торби, фрагменти артилерійської зброї генуезького походження (бомбарда та ядро) (фото 10). Проєкт міжнародної співпраці «Лендарт і археологія: нова синергія через кордони», підтриманий Європейським Союзом за програмою «House of Europe», представила голова громадської організації «Центр культурного розвитку «Тотем»» Олена Афанасьєва (фото 13).

Фото 13. Голова громадської організації «Центр культурного розвитку «Тотем» Олена Афанасьєва презентує міжнародний проект «Лендарт і археологія: нова синергія через кордони»

Доктор історичних наук Світлана Біляєва виступила з науковою доповіддю про здійснені дослідження – як попередні геофізичні, так і польові археологічні. Вона підкреслила, що розкопки фортеці Тягинь відкривають нову сторінку оборонного зодчества регіону – будівництво кам’яної фортеці замкового типу. Разом із Наталією Бімбірайте вони презентували колективну роботу – монографію «Фортеця Тягинь. Археологічні дослідження 2019–2021 рр.» (фото 14).

Фото 14. Презентація колективної монографії «Фортеця Тягинь. Археологічні дослідження 2019-2021 рр.». Ліворуч – Наталія Бімбірайте, праворуч – Світлана Біляєва

У фортеці експедиція розкопала кутову багатоярусну вежу; її прикрашав фриз, декорований у сельджуцькому стилі (фото 15).

Фото 15. Декорований у сельджуцькому стилі фриз із розкопок вежі

На підлозі першого поверху було зафіксовано дерев’яну конструкцію із фрагментами бомбарди XV ст. (фото 16).

Фото 16. Приміщення із залишками дерев’яної конструкції на підлозі з фрагментами бомбарди XV ст.

Комплекс артефактів неспростовно засвідчує зв’язки зі Сходом та Заходом: від Кримського узбережжя до Литви, Польщі, Генуї. Загалом, розкопки фортеці мають непересічне значення для формування нового уявлення про історичні події на території Південної України у пізньосередньовічний час.

Значний інтерес викликала також демонстрація результатів розкопок Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом завідувача відділу археології Києва Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Всеволода Івакіна. Упродовж останніх років у Рокитнянському районі Київської області, між селами Пугачівка й Острів, на правому березі р. Рось досліджується балтський могильник «Острів» – єдиний на території України (фото 17–18).

Фото 17–18. Презентація матеріалів археологічних досліджень балтського могильника «Острів»

Наукову доповідь про перші результати розкопок майже ста поховань виголосив заступник начальника Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України, науковий співробітник відділу археології Києва Інституту археології НАН України В’ячеслав Баранов (фото 19).

Фото 19. Наукова доповідь заступника начальника Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України, наукового співробітника відділу археології Києва Інституту археології НАН України В’ячеслава Баранова

Археологічні матеріали, зокрема шийні гривні, пластинчасті арбалетоподібні фібули типу Bliujiene V, підковоподібні фібули з кінцівками різної форми, браслети із зооморфними кінцівками, ланцюжки, скроневі кільця та перстні (фото 20–25), пов’язані із західно-балтськими старожитностями і притаманні для прусів, куршів та скальвів.

Фото 20–25. Бронзові прикраси та деталі костюма

Помітну частку серед них становлять поховальні комплекси зі зброєю (фото 26). На протилежному, лівому березі р. Рось, на відстані приблизно 500 м від могильника «Острів» відоме давньоруське городище в урочищі Старі Сухоліси, ймовірно, пов’язане з цим могильником.

Фото 26. Залізна бойова сокира

З історичного погляду, археологічні знахідки у могильнику «Острів» підтверджують повідомлення літопису про державну діяльність перших київських князів, насамперед Володимира Великого та Ярослава Мудрого, спрямовану на зміцнення південних меж Київської Русі. Вочевидь, саме з таким військовим загоном і слід співвіднести поховання, виявлені на некрополі Острів. На виставці представлені матеріали, що віддзеркалюють участь різних етносів та культур у розвитку Русі-України від ХІ до початку XVІ ст., а також синкретизм культури за часів існування федеративної держави – Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Торгівельні зв’язки населення фіксуються за монетними знахідками – від Польщі до Кримського ханства. Завдяки новітнім розкопкам слід говорити про спільні тенденції у спорудженні кам’яних фортець замкового типу на теренах Східної та Центральної Європи. Тісні зв’язки з Кримом засвідчує парадна полив’яна кераміка і монети Кримських ханів ХV ст.

Понад 500 років спільної історії України та Литви продовжують надихати й об’єднувати вчених і митців.

Джерело: Прес-служба НАН України

У Києві представили унікальні артефакти з Херсонщини (21.02.2022)

Національний науково-природничий музей НАН України – один із найбільших науково-природничих музеїв світу і найбільший природничий музей України. Саме в ньому, у самому центрі столиці, 16 лютого 2022 відкрилася виставка, яку привезли з Херсона. Виставка складається з двох частин. Перша називається «Фортеця Тягинь», і вона абсолютно унікальна: тут уперше представлені артефакти – знахідки археологів у Тягині за 6 років. Нагадаємо, що фортецю і городище Тягинь досліджує Південна середньовічна експедиція Інституту археології НАНУ, яку очолює доктор історичних наук Світлана Біляєва, а допомагає збирати фінансування, організовувати побут і роботу археологів громадська організація з Херсона «Культурний центр Україна-Литва». Голова Культурного центру Наталя Бімбірайте говорить: 

За останні роки саме Тягинь подарувала відкриття, які стали знаковими не лише для науки, але й для всієї України, адже вони відновлюють справжню середньовічну історію Півдня. Литовські артефакти, монети Улусу Джучі, Кримського ханства і Польщі, прекрасний посуд, і, звісно, неймовірна знахідка 2021 року – булава 15-го століття, символ української влади і державності, який було знайдено в 30-ту річницю Незалежності. Різні культури, різні народи жили у Північному Причорномор’ї задовго до окупації його у 18-му столітті Російською імперією, а про цивілізаційну роль Катерини ІІ взагалі не йдеться, адже високорозвинений центр цивілізації тут був іще у 14-15 століттях. «Новоросія» ніяк не могла бути історичним регіоном (як це стверджує російська пропаганда), адже це була така сама окупація чужих земель, яку ми бачимо й зараз.

Саме тому показати знахідки, зроблені археологами на Херсонщині, було вкрай важливо – причому на національному рівні. Артефакти передані до Національного археологічного музею з Херсонського краєзнавчого музею, де вони зберігалися впродовж п’яти років. Дата відкриття обрана не випадково: 16 лютого – це День відновлення Литовської держави (16 лютого 1918 року) і саме цей день був проголошений Днем єднання України.

Друга частина виставки – це проєкт Центру культурного розвитку «Тотем», який називається «Лендарт і археологія: нова синергія через кордони». Минулого року в Тягині поруч з археологами працювали митці – художники лендарту. Ми всі вже знаємо, що таке інсталяція в музеї чи у міському просторі, а от художники лендарту створюють інсталяції в природі, використовуючи природні матеріали і надихаючись ландшафтом. Погодьтеся: на Херсонщині є чим надихатися. Проте автори проєкту пішли ще далі: вони запропонували митцям надихнутися не тільки природою, а ще й історією та археологією. На виставці можна побачити роботи двох литовських художниць і чотирьох українських, які вже відвідали Тягинь. У цьому році «Тотем» планує запросити вже 5 художників з Литви, а ще 5 художників з України зможуть відвідати археологічні розкопки в Литві завдяки проєкту, який підтримав Європейський Союз за програмою «Дім Європи». 

На фото: кураторка проєкту Олена Афанасьєва

.Кураторка проєкту Олена Афанасьєва розказує:

«У нас у Литві чудові партнери – Музей історії Акмянє. Вони такі ж ентузіасти, як і наші. Збирають гроші, організують розкопки, залучають молодь. Торік до нас у Тягинь приїхав директор музею Арунас Остраускіс, і, коли побачив, як митці створюють неймовірні арт-проєкти, надихаючись археологією, сказав: «Хочу, щоб і у нас в Акмянє таке відбулося!» І після цього ми почали думати, як цю мрію здійснити. Наразі заважає лише напружена політична ситуація. Але Литва підтримує Україну, ми щодня спілкуємося з колегами, які вже стали друзями, і ми впевнені – уже у цьому році ми зустрінемося на розкопках і в Україні, і в Литві».

Попри цейтноти і напружену ситуацію, привітати авторів і учасників виставки прийшли Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас і Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Необхідність продовження досліджень Тягині і вдале інноваційне поєднання з мистецькими практиками відзначив і Віцепрезидент НАНУ, академік Сергій Пирожков. 

Виставка, яка спочатку планувалася на три місяці, працюватиме в Археологічному музеї до кінця року, адже її важливість очевидна. Тож будете в Києві – обов’язково знайдіть час зазирнути до Археологічного музею на вулиці Богдана Хмельницького, 15 і побачити серед скарбів музею справжній скарб Херсонщини. І це не золото. Точніше, це дорожче за золото – це наша справжня історія і культура.

Джерело: Медіаплатформа “Вгору”

Херсонська команда створила анімаційні ролики на виклики часу для дітей (09.02.2022)

Три мультфільми для дітей про булінг, кібербулінг та домашнє насилля презентувала команда проєкту “Шерифи для нових громад”.

Про небезпеку, на гачок якої потрапляє малеча та підлітки в Інтернеті, говорять уже давно. Але найбільш гостро ці питання постали через пандемію COVID-19, коли майже увесь світ був змушений перейти на самоізоляцію та дистанційну роботу, а діти – на навчання онлайн.

Ще однією негативною тенденцією, зокрема в Україні, виявився значний ріст випадків домашнього насилля, де діти стають його свідками чи навіть жертвами. Не менш актуальними, зі зміною законодавства, стали проблеми цькування (булінгу) у закладах освіти.

Одночасно ситуація також ускладнилася (особливо у віддалених від обласних та районних центрів населених пунктах) реформуванням органів, які мають опікуватися інтересами дітей, захищати від злочинців та відновлювати їх права. Адже у процесі децентралізації держава передала частку своїх повноважень на місцеві органи самоврядування – у громади; районні служби ліквідовували, створювалися місцеві, а у невеликих громадах не вистачає досвідчених кадрів; до того ж майже втричі скоротилася кількість дільничних офіцерів поліції; а на незначні виділені вакансії інспекторів ювенальної превенції – “черг” особливо й не було, і поки що не спостерігаються.

Також діти та дорослі нерідко спілкуються на різних майданчиках та “різною мовою”. Нове покоління – це вже корінний народ віртуального світу, а їх батьки, вчителі, захисники – емігранти, які ще й губляться у ньому. А у юнаків – інша дилема: через шквал інформації, яку вони пропускають крізь себе, їм важко її досліджувати та аналізувати, у них переважає кліпове мислення (за терміном ЮНЕСКО).

Тому народилася ідея: зробити такий інноваційний продукт, мовою сучасних школярів, щоб з’явився місток взаєморозуміння між ними та дорослими, аби убезпечити дітей від тенет інтернет-злочинців та надати їм алгоритм дій у разі загроз реального світу.

Разом із партнерами* команда проєкту розробили і створили три найактуальніших наразі анімації для школярів (за досвідом опитування/анкетування учнів, їх батьків, експертів громадських організацій, освітян, профільних служб органів місцевого самоврядування, представників правоохоронних органів, системи дитячих омбудсменів тощо).

Кожен з анімаційних продуктів зроблено в одному стилі, але використовують різний підхід до цільових аудиторій.

Так, мультфільм “10 друзів кібербулінгу” спрямовано на юних користувачів соцмереж, які хочуть реалізувати там свій недооцінений у реальному світі потенціал, мрії, знайти однодумців, а в результаті можуть потрапити на гачок злочинців. Ця анімація створена на основі їх пошукових запитів та заманливих пропозицій від невідомих осіб стати “друзями”.

Інші два мультфільми більше стосуються відношень у реальному світі.

Ролик “Не мовчи” – про форми цькування у закладах освіти, та до яких наслідків може призвести замовчування. Створений на основі найчастіших начебто “звичайних дитячих жартів” у навчальних закладах. І формат його вже декілька інший – не роз’яснення про потенційні наявні загрози, а – демонстрація того, що поряд з дитиною є конкретні люди, які можуть зупинити булерів.

До речі, ця анімація на етапі розробці викликала у команди найбільше дискусій та суперечок.

“На жаль, нам не вдалося залучити до реалізації ідеї дитячого психолога, – ділиться керівниця проєкту Наталія Бімбірайте. – Ми найбільш гостро відчули, що він був потрібен, саме під час розробки. Адже стикнулися із кардинально протилежними поглядами на те, як мають виглядати булери. Одна частина нашої дорослої команди пропонувала зробити їх “монстрами”. Інша наполягала: дітям треба показувати гарні картинки, бо жахливі – це додатковий для них стрес. До того ж цькують не лише “аутсайдери”, а й лідери школи з точки зору оцінок, зі статусом та обличчями “ангелів”, і краще це показати. Нам не вистачало людини, яка б роз’яснила: як сучасні діти реагують на різні “кліпи”, як сприймають булерів. Тож за порадою знову звернулися до школярів. “Не мовчи” – це теж результат спільної з ними роботи, й саме учні шкіл підказали назву цього мультфільму та висновок, до чого може призвести замовчування”.

Третій мультфільм “Насильство – це не гра” зроблений у форматі комп’ютерної гри. На жаль, через застарілі стереотипи навіть дорослі досі не завжди розуміють, що сімейні тирани насправді знущаються з них, а не проявляють таким чином “любов”. Ця анімація показує, так би мовити, “на пальцях” які є форми домашнього насилля, і до кого варто звертатися, щоб врятувати своє здоров’я, життя та майбутнє.

А наприкінці кожного ролику надані реальні контакти установ, які допоможуть дитині (і дорослим також) отримати фахову консультацію та практичну допомогу у випадках булінгу, кібербулінгу чи домашнього насилля.

Усі вищезазначені мультфільми  є у вільному доступі.

Більш того, у чотирьох школах територіальних громад Херсонської області, які межують з окупованим Кримом, і які активно долучилися до реалізації вищезазначеної ідеї – наразі створюються кутки безпеки та довіри, дружні до дитини (Новотроїцький ліцей №2, Генічеський ліцей, Павлівська ЗОШ Присиваської ТГ, Чаплинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів). Там будуть розміщені по три тематичних стенди з QR-кодами мультфільмів та крісла-пуфи.

Макети стендів також у вільному доступі на сайті “Шерифи для нових громад”, у розділі “Видання”.

Будь-який навчальний заклад країни може самостійно скористатися цими розробками чи звернутися за допомогою в організації процесу до команди проєкту “Шерифи для нових громад”.

*Партнери проєкту “Нові виклики – нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини”: громадські організації Херсонський обласний центр “Успішна жінка”, Центр культурного розвитку “Тотем”, “Перша Херсонська Кіношкола” та Департамент соціального розвитку Херсонської облдержадміністрації.

Проєкти “Шерифи для нових громад” та “Нові виклики – нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини” реалізуються благодійною організацією“Фонд милосердя та здоров’я” та ГО “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного Фонду Ч.С.Мотта та за програмою малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

На головному фото кадр з мультфільму “Не мовчи”

Джерело: “Вгору”

Литовка из Херсона: Если Украина не выдержит, то следующими будут страны Балтии (02.02.2022)

«Надо понимать, что мы все в одной лодке, особенно Украина и страны Балтии. Если вдруг Украина не выдержит, то следующими будут страны Балтии», – об угрозе нового российско-украинского конфликта говорит уроженка Херсона, литовка по происхождению, Наталия Бимбирайте.

В феврале 2014 года она защищала Херсон, а в марте того же года отправилась в Женскую миссию Крым, чтобы поддержать украинских военных.

Сейчас Наталия много времени уделяет разоблачению российской пропаганды и проводит семинары по идентификации фэйков.

«Шесть лет археологических экспедиций абсолютно развивают мифы, фэйки о якобы цивилизационный роли императрицы Екатерины II и князя Г. Потёмкина на юге Украины. Якобы они сюда пришли, построили города и все прочее. На самом деле они в XVIII-м столетии пришли сюда с оккупацией и пытались уничтожить все, что было до них», – рассказывает она в интервью LRT.lt.

Херсон

Херсон / Shuttertock.com

Наталия по образованию журналист и медик, больше 20 лет она занимается правозащитной деятельностью. Сейчас она входит в Раду от литовской диаспоры.

– Наталия, каким настроениями вы живете? Как реагируете на новости о том, что реальная война между Украиной и Россией все-таки возможна? Впрочем президент В. Зеленский говорит, что надо сохранять спокойствие, войны не будет.

– Сложный вопрос. В. Путин – человек непредсказуемый и как он будет поступать, никто не может знать, в том числе президент В. Зеленский. Судя по геополитической ситуации, за которой мы наблюдаем в СМИ и стараемся анализировать, поступают очень тревожные сообщения. Юго-восток Украины живёт в тревоге, с тревожными чемоданчиками.

Они приготовлены потому, что, во-первых, боевые действия со стороны России не прекращались. Они игнорируют все договорённости, устраивают провокации и, судя по последним переговорам, и по тому, как реагируют другие страны и США, которые отзывают своих дипломатов, это очень тревожный сигнал. Кроме того, украинские военные заявляют о скоплениях российских войск на границе с Украиной со стороны России, Беларуси, Крыма. Командующий операцией объединенных сил на Донбассе генерал-лейтенант Александр Павлюк даже назвал предположительную дату вторжения российских войск – это 20 февраля, срок окончания Олимпиады.

– Но есть ли у вас надежда на то, что здравый смысл возобладает?

– Такая надежда есть, надежда, что все удастся урегулировать дипломатическим путями. Потому что полномасштабная война никому не нужна, никому она не даст никаких бонусов, кроме неадекватных людей. Потому что жертв будет очень много, если вдруг Россия решится на такое серьезное вторжение. Но отпор со стороны Украины будет очень серьезным – люди, военные настроены очень решительно. Да и А. Павлюк заявил, что украинская армия совсем не та, какой она была в 2014-м году, что мы готовы и что настроение украинских военных очень решительное.

Украинские военные на границе

Украинские военные на границе / AP nuotr.

– Как реагирует Херсон на все эти новости? Стало ли в городе больше военных? Готовятся ли люди к ополчению или собирают тревожные чемоданчики? Что происходит?

– В голову каждому человеку не залезешь, я могу сказать о себе и о своем окружении. Конечно, очень тревожно, ведь жизнь для каждого человека – это самое дорогое, что у нас есть.

У нас в каждой области формируются подразделения Сил территориальной обороны. То есть это непрофессиональные военные, которые обучаются и которые при необходимости смогут обороняться. И, по моим данным, очень много людей намерены давать отпор. Если говорить о Херсоне, Херсонской области, то мы наш дух продемонстрировали в 2014 – 2015-м годах, потому что уже тогда в планах В. Путина было идти дальше. Но юг Украины остановил Россию, именно люди остановили, а тогда мы были намного слабее в плане возможности обороняться вооруженными методами. Сейчас этих возможностей больше, армия намного лучше оснащена.

Наталия Бимбирайте

Наталия Бимбирайте / Asmeninio albumo nuotr.

Критическая масса патриотический настроенных людей есть, и успокаивает то, что это довольно много людей. Хотя есть опасность того, что на людей будут влиять обилие фейков и пропаганды. На это надеется Россия.

Мы сейчас наблюдаем активное распространение фэйков на историческую тему, которые уже несколько столетий Россия навязывает Украине. Это переписанная история, уничтоженные часто документальные подтверждения. Это им удалось в Крыму, в Луганской и Донецкой областях, где часть населения стали жертвами российской пропаганды, гибридной информационной войны.

Фейки говорят о том, что юго-восточные земли Украины являются исконно русскими, но это все ложь, никогда они не были российскими. Это мы сейчас доказываем своими археологическими исследованиями. Но всё-таки жертвы этой пропаганды существуют – люди, которые свято верят в то, что рассказывалось в российских учебниках по истории. Кто-то пребывает в страхе, кто-то относится равнодушно, не включаясь, не понимая, что происходит, как и в то, что вообще можно ждать от России.

Россия Украине всегда несла агрессию, и никакой это не братский народ для Украины. Наши народы абсолютно разные, с разной ментальностью, с разной историей. Россия вела себя агрессивно ещё со времён империи, далее был Советский Союз, а сейчас это Россия, Российская Федерация, которая продолжают ту же политику, а соседние страны, народы, терпят только унижение, геноцид и уничтожение.

Херсон

Херсон / Shuttertock.com

– Вы упомянули о проведенных археологических исследованиях – какие открытия вам удалось сделать?

– Наша литовская диаспора в Херсонской области вместе с археологами из Института археологии Национальной академии наук Украины исследует средневековый город, который был в нашей области. Конкретно идёт речь о крепости Тегин, которая находится в 45 км от Херсона. Так вот, шесть лет экспедиций абсолютно развивают мифы, фэйки о якобы цивилизационный роли императрицы Екатерины II и князя Г. Потёмкина на юге Украины. Якобы они сюда пришли, построили города и все прочее.

На самом деле они в XVIII-м столетии пришли сюда с оккупацией и пытались уничтожить все, что было до них. Они присвоили и переписали историю на свой лад, переименовали города и поселения, и сейчас это всё открывается. Но археология – вещь упрямая. Многое мы открываем, исследуя крепость Тегин, это был один из крупных городов Средневековья на территории нынешней Украины.

Кроме того, за последний месяц мы провели два семинара на тему фэйков в области истории и тому, как им противостоять и что для этого могут сделать местные территориальные общины. Ведь известно, что оккупанты не идут туда, где местное население сопротивляется.

– Как вам кажется, хватит ли единства, которое жители Херсона проявили в 2014-м году? Действительно ли оно окрепло, не выльется ли это в итоге в гражданский конфликт, гражданскую войну? И как вам кажется, действительно ли ваши семинары оказывают влияние на людей?

Украинские военные

Украинские военные / AP nuotr.

– Я не думаю, что это выльется в гражданский конфликт. На прошлой неделе мы проводили семинар по идентификации фэйков. Мы рассчитывали, что в нем примет участие до 100 человек, но зарегистрировалось 250. Аудитория семинара – учителя, председатели территориальных громад, работники сельских советов. И, к моему приятному удивлению, канал не смог всех вместить.

Так что я думаю, что, если российские войска всё-таки сюда придут, им не поздоровится. Конечно, мы рассчитываем на поддержку от мирового сообщества, потому что, по сути, мы сейчас в Украине защищаем безопасность всей Европы. Если Украина не выстоит, то мы видели, что было во Второй мировой войне. А сценарий может повториться. Не понимать это может только равнодушный человек.

 Настраивает ли вас на оптимистический лад реакция западного мира – США, ЕС, стран Балтии?

– Мы не только слышим заверения в поддержке, но чувствуем реальную поддержку, в том числе вооружением, то есть реальными действиями. Тут непонятна позиция Германии, по нашему пониманию, личные интересы им важнее безопасности в Европе.

Но надо понимать, что мы в одной лодке, особенно Украина и страны Балтии. Если вдруг Украина не выдержит, то следующими будут страны Балтии, и это уже абсолютно чётко позиционируется.

Литва нам еще в 2014-м году помогала не только словами, но и действиями. Оказывалась огромная поддержка на всех уровнях не только политиками, не только президентом Д. Грибаускайте, которой мы очень благодарны, но и простыми людьми. Литва, кстати, одной из первых решилась оказать Украине военную поддержку, мы это знаем и это ценим. Чтобы нам выдержать и физически, и морально, поддержка очень важна.

Джерело: Lietuvos nacionalinis radijas ir televizija