Релокована активність: як переселенці з Херсонщини допомагають ЗСУ та землякам (28.11.2023)

ВПО з Херсонщини підтримують інших переселенців, допомагають тим, хто лишився вдома, й активно збирають гроші для допомоги військовим.

Люди, які активно розвивали і популяризували область до повномасштабного вторгнення, не сидять без діла й зараз. Історії тих, хто був змушений виїхати з Херсонщини, – не лише про власне виживання і нові бізнеси, а й про підтримку земляків в окупації чи під обстрілами, і про допомогу ЗСУ, і про активності у громадах, які дали прихисток, і про вміння залучати донорів.

ЗНАТИ, ЧИМ ДОПОМАГАТИ

Людина, яка зробила багато для розвінчування російських міфів про історію півдня України, – Наталя Бімбірайте. Керівниця Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна-Литва» та громадської організації «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», нині пані Наталя перебуває на Тернопільщині. Бімбірайте підкреслює, що вимушено релокована херсонська громадська організація не змінила цінності: вони не забувають Херсонщину, але допомагають і працюють також там, де живуть. У вересні в шести населених пунктах Тернопільської, Івано-Франківської та Хмельницької областей розпочали проєкт з підтримки вразливих категорій, переселенців.

За її словами, у Великих Бірках є центр позашкільної освіти, де працюють дуже класні фахівці, які й самі «горять» тим, що роблять, і херсонців «запалили» на реалізацію такого проєкту.

«Ми також допомагаємо у межах цього проєкту вимушеним переселенцям, які живуть компактно, – це шелтер у Тернополі, три в Калуській громаді Івано-Франківської області, й ще один у Хмельницькому, в якому живуть викладачі з родинами і студенти нашого Херсонського національного технічного університету (ХНТУ)», – ділиться Бімбірайте.

У жовтні вдалося придбати й передати двом шелтерам у Калуші та в селищі Боднарів спортивний інвентар. Закупили та видали гігієнічні набори 82 переселенцям, які живуть у трьох шелтерах Калуської громади.

«Люди розчулені – це те, що їм потрібно. Діти займаються спортом, а гігієнічні набори – це щоденна потреба, і ми суттєво підтримали їхній бюджет. До речі, гігієнічні набори ще будемо роздавати у січні», – розповіла пані Наталя.

З 1 листопада в чотирьох шелтерах забезпечують гаряче харчування. У Тернополі нині годують 52 людини, у трьох шелтерах Калуської громади – 82. Спочатку розраховували надавати гарячу їжу впродовж 60 днів, але з’явилася можливість продовжувати таке харчування й у січні.

«Ще ми закупляємо IT-техніку і обладнуємо кімнати соціалізації на кшталт коворкінгу, щоб дорослі й діти могли займатися там, спілкуватися, працювати. Крім того, зараз будемо закуповувати, а в грудні передавати речі для облаштування побуту – наприклад, з ХНТУ просили холодильники, пралки, мікрохвильовки, бо не вистачає. І «дрібниці» – кому поличку для взуття, кому вішалку, кому сковорідки, каструлі й таке інше», – розповідає Бімбірайте.

Думали також організувати майстер-класи, надавати психологічні, юридичні консультації, проте таку допомогу ВПО отримують вже від інших організацій. Натомість вимушені переселенці з шелтерів попросили про інше – організувати для них екскурсії. Багато хто з них, мешканців східних і південних областей, уперше опинилися на заході України.

Так з’явилася ідея подорожей у Карпати, які б передбачали інтеграційний елемент – познайомити з Гуцульщиною, традиціями, історією краю. Провели тендер, обрали туроператора, і протягом жовтня вже відбулося три екскурсії в Карпати для 116 переселенців, що мешкають на території Калуської громади й у Тернополі. Маршрут прямував від місця, де вони проживають, у Яремче, до водоспаду Пробій, села Яблуниця, Полонини Перці. Побували й у парку-музеї карпатських мініатюр. Пані Наталя каже, що екскурсії «зайшли», дехто з вимушених переселенців був розчулений до сліз.

ВРЯТОВАНІ АРТЕФАКТИ ФОРТЕЦІ ТЯГИНЬ

«Допомагали і допомагаємо деокупованій Херсонщині – з різних джерел, і разом з друзями з Литви, і знаходимо інші міжнародні донорські організації. У липні в партнерстві з Acted купували і завозили людям в Антонівці, садовому товаристві «Платан» та селах Білозерської громади теплі ковдри, подушки, пледи, спортивні костюми, взуття. Не так давно, в кінці жовтня, доправили з Литви у Херсон 17-місний мікроавтобус Mercedes. Із литовськими партнерами, насамперед з громадської організацією AID for Southern Ukraine, ми після повномасштабного вторгнення передали уже 12 різних автівок. Це і позашляховики для військових, і мікроавтобуси, і “швидкі” для цивільних та волонтерів. Кожне таке авто їхало в Україну завантажене гуманітарними вантажами», – розповідає Бімбірайте.

Возили влітку з литовськими волонтерами допомогу і в Тягинську громаду. Нині вона перебуває під постійними ворожими обстрілами, а до широкомасштабного вторгнення там не один рік працювали археологи. Вивчали фортецю Тягинь – спільне минуле Литви та України. Пані Наталя була учасницею тих експедицій, допомагала вченим, адже кошти на дослідження з бюджету не виділялися і все відбувалося за підтримки волонтерів і благодійників.

Вона з сумом зазначає, що городище, де працювали археологи, було підтоплене внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Нині там обстріли, а ще треба буде довго займатися розмінуванням території. Проте плани далі працювати на фортеці Тягинь є.

«Литовці з Благодійного фонду «Корона князів Острозьких» допомагають Тягинці на постійній основі. Вийшли на громаду саме завдяки тому, що в Литві знають про цю фортецю», – каже Бімбірайте.

А ще вона радіє, що вдалося врятувати археологічні знахідки, які Херсонський краєзнавчий музей на рік передав у Київ на виставку. Інакше росіяни вкрали б з Херсону і це.

«Усе, що знаходили археологи на Тягині, щороку здавалося по описах у музей. Але коли ми в 2021 році знайшли булаву, то зрозуміли, що треба організувати виставку в Києві. Херсонський краєзнавчий музей за шість років не зробив нічого по Тягині, не провів жодної виставки, не відреставрував жодного артефакту. Ми розуміли, що всі знахідки покладуть десь у підвал. Тому спільно з Інститутом археології НАНУ домовилися про виставку в Києві, написали в музей листа – попросили на рік експонування найцінніших знахідок з фортеці, більше ста позицій. Вивезли їх із Херсона у січні 2022 року, 16 лютого відкрили виставку. Дякую, до речі, тим депутатам облради, які допомогли нам, бо тодішня директорка музею (Тетяна Братченко, яка підозрюється у колабораційній діяльності, – авт.) – сама розумієш як до цього ставилася», – каже Бімбірайте.

До речі, виставку цю показали влітку минулого року й у Вінниці.

ДЖЕМ ІЗ ХЕРСОНСЬКИХ ЯГІД І ВЕСІЛЛЯ ПІД ОБСТРІЛАМИ

Херсонка Олена Пімєнова, яка мешкає нині як ВПО у Кривому Розі, відома не лише як журналістка, поетеса, а й як авторка принтів про рідне місто-герой. Виїхавши з окупованого міста в кінця травня 2022 року, вона знайшла спосіб допомагати тим, хто лишався тоді в окупації. Продовжує це робити й зараз.

«Ми з чоловіком Сергієм Букачем виїхали у Кривий Ріг і наразі тут і залишаємося. Ще коли були в окупації, я замислилася, з чим у мене асоціюється Херсон. І намалювала в блокноті ескіз принту «Місто-герой – місто героїв». На ньому річка, якір, бо в нас мореходка, пузанок наш (дрібна рибка родини оселедцевих, яку люблять херсонці, – ред.), байдарки. Коли виїжджали, я блокнот узяла з собою, і поки облаштовувалися в Кривому Розі, то подумала: а чим я можу бути корисна тим, хто в окупації залишився? Супервеликих грошей, щоб закуповувати і передавати ліки, в мене немає. Машини, щоб когось вивозити, – теж. І так народилася ідея – робити херсонський мерч, а кошти від продажу перераховувати благодійникам», – згадує Олена.

Усе розпочалося з малюнка на футболці. У Кривому Розі довго шукали, де надрукувати за адекватну ціну. Знайшли, зробили, Олена виставила своє творіння у Фейсбуці – й одразу френди почали робити замовлення. Потім з’явилося ще кілька ідей для принтів. В електронному вигляді малюнки за її ескізами зробив Сергій.

Далі Олена стала друкувати принти на горнятах, шоперах, шкарпетках, світшотах, худі, кепках. На основі власних фотографій створила пазли з відомими у Херсоні локаціями. Навіть замовила в Укрпошті марки зі світлинами і малюнками.

«Зробила і продала два аркуші. Але почали закидати мені філателісти, що я нічого не розумію у цій справі – я засмутилася. Але от нещодавно я була на Вінниччині. Там є музей української марки, де мене надихнули повернутися до цієї теми. Виявляється, це називається «меморійні марки», – ділиться мисткиня.

У кінці серпня минулого року вона вирішила зробити ще й джеми – шість смаків, які асоціюються з Херсонщиною: кавун, диня, абрикос, слива, груша і персик. Для цього навіть зробила невелике опитування у соцмережах.

«Потім я ще додавала смаки, згадала бабусині рецепти джемів, бо сама до цього ніколи не займалася закрутками. Наразі вже пропоную 18 смаків. Увесь прибуток іде на допомогу незламним херсонцям», – каже Олена.

Розповідає, що кизил для джемів привезла з весільної поїздки у Херсон (саме так, вони з Сергієм вирішили, що мають одружитися в улюбленому місті, яке перебуває під масованими обстрілами), а кавуни – з деокупованої Великоолександрівської громади.

Весь прибуток подружжя спрямовує на благодійність: Фонду «Захист», режисеру Сергію Павлюку, який допомагав біженцям із сіл, що перебралися в Херсон, «Котикам-патріотикам» на закупівлю ліків, херсонським журналістам-волонтерам з телеканалу «Херсон плюс»…

«За 17 місяців проєкту ми перерахували 50 тисяч 300 гривень на допомогу херсонцям. Зараз збираємо черговий транш і до Нового року перекинемо кошти одній з ініціатив для потреб херсонців або на ЗСУ», – каже Олена.

ХТО ЇДЕ В ЧОРНОБАЇВКУ?

Один із засновників центру туризму ХерсON, волонтер Олексій Білецький разом із братом Павлом та частиною команди, виїхавши з окупації навесні 2022 року, осіли в Одесі. Тут вони з колегами одразу почали збирати кошти для ЗСУ і для херсонців.

«Ми – це херсонські підприємці, представники громадського сектору, які об’єднали зусилля у волонтерській роботі з друзями і партнерами з Одеси – туристичною компанією «Тудой-сюдой». На 90% зосередилися саме на допомозі ЗСУ. Гроші збирали як просто донатами по всьому світу – і тут дуже допомогли наші зв’язки у сфері туризму, – так і продажем продуктів, які вигадували, щоб заробити на закупівлю необхідного для військових», – каже Олексій.

Якщо згадувати життя до 24 лютого 2022 року, то хлопці завжди намагалися креативити. Саме брати Білецькі, наприклад, вигадали клеїти на кавуни наліпки з QR-кодом, за яким можна було ознайомитися з інформацією про цікаві локації Херсонщини.

«Доводиться постійно вигадувати щось новеньке, щоб привернути увагу до того, на що ми збираємо кошти. Бо якщо рік тому класна фотка пацанів чи дівчат в новій амуніції давала вау-ефект, то тепер красивими світлинами не здивуєш, треба привертати увагу іншими цікавинками. Хоча, звісно, люди, які донатять, розуміють – хоч що б ми «продавали», то просто нова форма організації допомоги», – каже Білецький.

Один із проєктів, який допоміг збирати кошти для ЗСУ, – продаж надрукованих на полотні фото краєвидів Херсонщини. Наприклад, відомого тепер на весь світ Антонівського мосту. Світлини були зроблені у рамках проєкту TripMustGoOn ще до широкомасштабного вторгнення Росії.

Олексій каже, що цей проєкт і досі працює – фото продають по 5 тис. грн. На більшості світлин – локації з поки що окупованого лівобережжя. А зазнимковані місця правого берега нині під обстрілами, там уже не все й збереглося.

«Ми також виставляли на продаж «ніштяки», які хлопці передавали з передової. Безпечні, звісно: гільзи, шеврони і всяке таке. Але зараз таких речей по світу дуже багато, і за них багато коштів вже не збереш. Тому ми вирішили зберегти унікальні артефакти з історією і створили «маленький музей великої війни». Він працює в Одесі – здебільшого для дітей, але й для дорослих також. Ми на прикладі цих речей розповідаємо про велику війну та користь волонтерства».

Запитую, лишиться музей в Одесі чи, може, переїде з часом у Херсон. Каже, що поки живуть «сьогодні й тут», а що буде за пів року – хтозна.

Ще один із проєктів – майбутні тури у Чорнобаївку. Пропонувати такі поїздки хлопці почали, коли село було ще в окупації. Нині воно під обстрілами, тож екскурсії обіцяють провести після перемоги.

«Ми той продукт так тоді розписали, ніби вже завтра їдемо, – у нашому стилі, як описували завжди до широкомасштабного вторгнення. Зібрали тоді десь близько 2 тис. доларів, щойно надходили гроші – одразу направляли на допомогу військовим. Замовляли такі тури люди з різних областей країни», – згадує Білецький.

Їхнім волонтерським “профілем” спочатку були форма, амуніція, тактична медицина. Але от недавно порахували, що передали військовим уже сорокову машину. Нині збирають здебільшого на човни, мотори, ремонт.

Новим викликом для волонтерів став підрив росіянами Каховської ГЕС. Громадські організації з перших годин включилися у допомогу з ліквідації наслідків підриву. Першочергово треба було відкачувати воду з підвалів будинків, очищати від мулу, завалів. Кілька ГО почали комунікувати між собою, щоб закривати потреби постраждалих земляків.

Білецький дякує всім друзям, які працюють у туризмі, та новим партнерам – допомога йшла з різних кінців світу й України.

«Завдяки міжнародним партнерам почали створювати мобільні бригади, які безкоштовно допомагали херсонцям: викачка води, вигрібання мулу, замивка поверхонь, розбори критичних завалів там, де треба було налагодити проїзд. Ми майже не займалися осушкою, це робили наші друзі – громадська організація «Місто сили». У нас усе пораховано, до речі. Загальна статистика по всіх бригадах така: обсяг викачки – понад 54,8 тис. куб.м. Вивезеного твердого сміття – понад 4 тисячі тонн. Замивка поверхонь – понад 3,2 тис. м.кв. Кількість будинків, квартир – 4283. Кількість охоплених людей – понад 21 тис.», – звітує Білецький.

З того часу, до речі, почали займатися і човнами. Підрахували, що десь 75 моторів та човнів передали військовим та для порятунку цивільних.

МЕТОДИЧКА ВОЛОНТЕРА: ЯК ПРАВИЛЬНО ВИТРАТИТИ МІЛЬЙОН

Білецький розповів, що кістяк їхньої команди складають десять людей, а загалом їх три десятки: технічні спеціалісти, фахівці, «допомагатори». Змогли передати військовим, крім автівок та човнів, близько 13 тис. комплектів британської форми, тисячу наплічників та ремінно-плечових систем (РПС), понад 3 тисячі аптечок.

Крім того, команда створила «Методичку волонтера» – ресурс, де зібрали необхідний мінімум інформації для волонтерів-початківців.

«Навіть якщо ви займаєтеся волонтерством рік чи два, зазвичай маєте специфіку. Наприклад, хтось займається оптикою і не дуже розбирається в амуніції. Або займається медициною і не тямить у дронах. Тому ми з експертами й почали створювати такий ресурс. До речі, шукали аналог у світі, може, звісно, погано шукали – але не знайшли. Довелося робити «з нуля». Ми стежимо за переглядами на ютубі, бачимо, що люди користуються. В рамках цього проєкту були як статті – близько сотні, докладні, з фотографіями, так і маленькі відео про все «загалом». У цих відео, ми, наприклад, розповідали, що значить хороше взуття для військового, чи які човни для ЗСУ потрібні, як вибрати мотор. У статтях ідеться про конкретні моделі, ціни, щоб зорієнтувати потребуючих, а у відео – «ази». Одна із задач цього проєкту – щоб люди не витрачали багато грошей на непотрібні речі. Бо так часто буває, що солдату потрібна, умовно, лопата, а родичі, які дуже хочуть допомогти, витрачають «мільйон» і купують «бластер», або навпаки», – пояснює Білецький.

Ще один продукт, важливий для півдня країни, – шість анімованих лекцій, де, як каже Білецький, розповідають про відмінність українського від «москальського». Це, зокрема, лекції про мову, про історію (правдива історія Київської Русі, де росії й близько не було). Робили цей проєкт разом із одеським волонтером й істориком Олександром Бабічем. Там же були поради, як не боятися перейти на українську мову.

Запитую Олексія, чи не відчуває втоми серед тих, у кого вони просять донати на допомогу ЗСУ чи цивільним.

«Донатори не те що втомлюються. Просто настрій змінюється, він хвилями йде. Буває, немає донатів майже, аж раптом з’являються люди й кажуть: назбирали тут кілька тисяч євро, хочемо віддати. На жаль, більшість включається, коли відбувається щось погане. От як лупанули росіяни ГЕС, то всі піднялися. Потім пішло на спад. Знову великий обстріл – знову хвиля», – ділиться Білецький.

Ось так, від хвилі та до хвилі, й продовжують допомагати тим, хто на передовій і кому набагато важче та складніше.

«Ми вдячні нашому життєвому досвіду, що можемо це робити. У чомусь держава змінюється і починає справлятися сама, а в чомусь ми маємо підтримувати і підставляти плече, спину і свій досвід. Чи хотілося б, щоб держава більше і швидше розвивалась? – Так. Але ми і є держава. Тому маємо самі розвиватися, покращуватися та продовжувати цей шлях до Перемоги», – каже Білецький.

Фото з соцмереж та надані героями публікацій

Джерело: Укрінформ

Мрія, яка стала реальністю: у Великобірківській громаді відкрили STEM-клас для дітей (28.11.2023)

У сучасному світі з його постійним розвитком підростаюче покоління повинно бути здатним креативно, нестандартно, оригінально мислити, створювати інновації. Саме так виник напрям STEM-освіти, в якому у навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент у поєднанні з інноваційними технологіями. Їх використовують навіть у вивчені творчих, мистецьких дисциплін. Тому актуальність відкриття STEM-класів сьогодні ні в кого не викликає сумнівів.

Завдяки зусиллям громадської організації «ІРЦ Правовий простір» у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією «Acted» та Гуманітарним фондом для України, у селищі Великі Бірки, що на Тернопільщині, 24 листопада відбулося  відкриття нового STEM-класу на базі Центру позашкільної освіти. Подія однозначно викликала багато позитивних емоцій та зацікавлення у жителів громади.

На відкриття STEM-класу у Великобірківській громаді чекали декілька років

За словами директорки ГО «ІРЦ Правовий простір» Наталі Бімбірайте, втілення цього проєкту стало для команди організації пріоритетним невипадково.

«Перебуваючи у Великих Бірках навесні 2023 року, ми дізналися про значні напрацювання місцевого освітнього середовища в технічному моделюванні, конструюванні на основі ІТ-технологій, інноваційних підходах до навчання та про їхню мрію знати і робити більше. Так виникла проєктна ідея обладнання STEM-класу, адже це той напрям, який буде визначальним для відновлення України, і його вже тепер важливо розвивати надаючи можливість розвиватися дітям з сімей вимушених переселенців та місцевим дітям. Це також допомагає інтегруватися переселенцям у приймаючій громаді. Відрадно, що цей проєкт став переконливим і для наших партнерів – французької міжнародної організації Acted та Гуманітарного фонду для України, які надали необхідне фінансування», – ділиться деталями пані Наталя.

Директорка ГО “ІРЦ Правовий простір” Наталя Бімбірайте (на фото – друга зліва) під час відкриття STEM-класу

Отже, представники ГО «ІРЦ Правовий простір» передали 8 наборів конструкторів для робототехніки, 9 ноутбуків та 9 комп’ютерних столів, телевізор, спеціальний стіл для робототехніки з нішами для зберігання та тренувальне поле на загальну суму 17 800 доларів (близько 650 тисяч гривень).

Загальний бюджет реалізованого проєкту склав 17 800 доларів

Як розповіла начальниця відділу освіти, культури молоді та спорту Великобірківської селищної ради Ольга Урманець, у STEM-класі займатимуться  гуртківці Центру позашкільної освіти, діти з сімей внутрішньо переміщених осіб, які живуть в цій громаді та учні Великобірківського ліцею, Малоходачківської гімназії та Смиковецької початкової школи.

Очікують, що STEM-клас стане популярним серед дітей громади

«Це великий інвестиційний внесок у нашу громаду, – підсумовує Ольга Урманець. – Наша давня велика мрія втілюється в життя – ми матимемо змогу дати можливість всім нашим вихованцям з раннього шкільного віку знайомитися з ІТ-технологіями, вчитися програмувати, створювати робототехніку та управляти нею, застосовувати на практиці ці знання й у прийнятті рішень в майбутньому».

На відкритті діти відразу випробували нове обладнання

Команда ГО «ІРЦ Правовий простір» впевнена, що шляхом реалізації таких проєктів можна стимулювати дітей до навчання, розвитку та експериментів.

Вкладаючи у розвиток дітей, ми вкладаємо у наше майбутнє!

*Цей проєкт виконується ГО «ІРЦ «Правовий простір» у партнерстві з Аcted та фінансується Гуманітарним фондом для України.

Фото: ГО “ІРЦ Правовий простір”

Джерело: Громадський Простір

«Зараз такий час, що дуже радієш, коли тобі простягають руку допомоги»: розповідаємо про херсонців

Пані Ганна — з Нової Каховки. Жінка разом зі своїми рідними двічі була змушена тікати від російської агресії: у 2014 році вони вимушено покинули власний дім у Донецькій області, а вже у 2022 році, переживши 59 днів в окупації у Новій Каховці на Херсонщині. Зараз вона в Калуші Івано-Франківської області і дуже вдячна за ту підтримку, яку надають ВПО.

Громадська організація «ІРЦ Правовий простір» у партнерстві з Acted та за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України розпочали реалізацію проєкту, спрямовану на надання різнопланової гуманітарної допомоги ВПО.

«Наш проєкт почався у вересні і триватиме впродовж 6 місяців. Ми працюємо відразу у 6 населених пунктах України, а саме у місті Калуші, селі Мостище і селі Боднарів Івано-Франківської області, місті Тернопіль і смт Великі Бірки Тернопільської області, та у Хмельницькому. Отримувачами допомоги стали внутрішньо переміщені особи з вразливих категорій, які, власне, і проживають у цих громадах. Допомога спрямована насамперед на покращення якості життя людей, які вимушено покинули власні домівки», – каже директорка ІРЦ «Правовий простір» Наталя Бімбірайте.

Так завдяки проєкту у жовтні 82 вимушені переселенці у трьох місцях компактного проживання (шелтерах) Калуської громади отримати гігієнічні набори.

В межах проєкту звертається увага на покращення психологічного та емоційного стану внутрішньо переміщених осіб. З цією метою у жовтні були організовані три екскурсії в Карпати, розраховані на 120 осіб, адже екскурсії — це не лише пізнання нового, а й психологічне та фізичне оновлення.

Екскурсанти на відпочинкуЕкскурсанти на відпочинку. Автор: ІРЦ Правовий простір

Гості відвідали водоспад Пробій, парк-музей мініатюр у місті Яремче та полонину Перці у селі Яблуниця. Учасники мали змогу познайомитися ближче з культурою Прикарпаття та помилуватися чудовими краєвидами українських Карпат восени. Поїздки однозначно стали успішними івентами, про що свідчать позитивні відгуки учасників. Так своїми враженнями ділиться пані Ганна з Нової Каховки:

«Зараз такий час, що дуже радієш, коли тобі простягають руку допомоги. Тебе везуть, все організовують, розказують, показують. Ми поїхали на екскурсію разом з моїми батьками пенсіонерами та дітьми. Емоцій дуже багато, їх словами просто не передати. Тому дуже вдячна всім, що допомагаєте!»

Ганна Романенко (ліворуч) і Наталя Бімбірайте (праворуч) під час екскурсі 28 жовтня, полонина Перці.Ганна Романенко (ліворуч) і Наталя Бімбірайте (праворуч) під час екскурсі 28 жовтня, полонина Перці. Автор: ІРЦ Правовий простір


Автор: ІРЦ Правовий простір

Жінка разом зі своїми рідними двічі була змушена тікати від російської агресії: у 2014 році вони вимушено покинули власний дім у Донецькій області, а вже у 2022 році, переживши 59 днів в окупації у Новій Каховці на Херсонщині. Радіють що вдалося виїхати. Новою домівкою для Ганни та її рідних стало місто Калуш Івано-Франківської області. За її словами, допомогу від волонтерів та благодійників вони дуже цінують, оскільки розуміють, що вони не залишаються наодинці зі своїми проблемами.

«З першого листопада ми почали надавати гарячі обіди для 51 бенефіціара у Тернополі та 82-х у трьох шелтерах Калуської громади. Доставка обідів триватиме більше 60 днів. Також у планах на листопад укомплектування двох соціальних кімнат ІТ-обладнанням та меблями. Закупівля й передача шелтерам побутової техніки та кухонного інвентарю», – поділився планами на майбутнє регіональний координатор ІРЦ «Правовий простір» в Івано-Франківській області Роман Пілецький.


Автор: ІРЦ Правовий простір

За порівняно невеликий проміжок часу в межах проєкту вдалося допомогти вже значній кількості людей. Тому команда ГО «ІРЦ Правовий простір», натхненна отриманими результатами, продовжуватиме працювати і навіть втілювати мрії.

«Про повноцінний STEM клас тут мріяли вже кілька років. То ж непересічною подією для Великобірківської громади стане обладнання STEM класу за рахунок проєкту у місцевому Центрі позашкільної освіти, де діти зможуть вивчати науки, які у світі нині найбільше розвивають, це – інженерія математика, механіка і зможуть навчитися на практиці застосовувати нання. Перша частина обладнання вже доставлена. У листопаді очікуємо меблі й решту обладнання, а наприкінці місяця має відбутися урочисте відкриття. Діти вже не можуть дочекатися. Та й дорослим кортить позайматися робототехнікою», – ділиться емоціями регіональний координатор ІРЦ «Правовий простір» у Тернопільській області Сергій Ольшевський.

Автор: ІРЦ Правовий простір

А тепер — трошки щирих відео про те, наскільки важлива ця техніка для тих, хто її отримав

Цей проєкт виконується ГО «ІРЦ Правовий простір» у партнерстві з Acted та фінансується Гуманітарним фондом для України.

Джерело: Кавун.Сity

Від гарячих обідів до екскурсій – комплексна допомога вимушеним переселенцям

З початку війни чимало українців, які опинилися в зоні бойових дій або в окупації, вимушено залишили власні домівки й подалися шукати прихистку за кордоном і в більш безпечних областях нашої країни. Хтось влаштувався на роботу, зміг винаймати житло й сяк-так забезпечував власні потреби. Однак є й вразливі категорії –  люди з інвалідністю чи хронічними хворобами, пенсіонери, багатодітні й малозабезпечені родини, що потребують підтримки.

На допомогу вимушеним переселенцям, які залишаються у шелтерах – місцях компактного проживання, прийшли активісти громадської організації “ІРЦ “Правовий простір” та їхні міжнародні партнери. 

Дізнатися потреби й дати людям те, чого їм бракує

«Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», на чолі з Наталею Бімбірайте, разом з міжнародною французькою гуманітарною організацією Acted взялися допомагати вимушеним переселенцям у західних областях нашої країни. Фінансову підтримку благодійникам надав Гуманітарний фонд для України. 

Розрахований на 6 місяців проєкт стартував у вересні. 

Благодійники почали допомагати переселенцям у трьох областях – Тернопільській, Івано-Франківській і Хмельницькій. Усього 6 локацій: у Тернополі та селищі Великі Бірки Тернопільської області, у Хмельницькому – там у гуртожитку живуть викладачі релокованого Херсонського національного технічного університету, їхні сім’ї та деякі студенти, у Калуші та селах Калуської громади – Мостище і Боднарів. 

Щоб не дублювати допомогу від інших організацій, ще на етапі складання проєктної заявки, фахівці ІРЦ “Правовий простір”  розпитали людей про їхні потреби й далі орієнтувалися саме на те, чого їм дійсно бракує.

Так, уже в жовтні закупили та видали гігієнічні набори 82 переселенцям, які живуть в трьох шелтерах Калуської громади. Запланована видача засобів гігієни раз на три місяці. Тож наступну партію гуманітарної допомоги люди зможуть отримати в січні. 

Люди отримують гігієнічні набори

Дуже вдячна за надані гігієнічні набори пенсіонерка Ольга Шевченко з Донецької області, яка мешкає в одному з шелтерів разом із невісткою та онукою. За її словами, засоби гігієни використовуються щодня, тож не витрачаючи кошти на їх придбання, люди  заощаджують й витрачають гроші на щось інше.

Це дуже полегшило нам життя. Ми менше витрачаємо коштів   і можемо купити щось дітям, – дякує благодійникам і тридцятип’ятирічна Люба з Харківщини.

У жовтні вдалося придбати й передати двом шелтерам у Калуші та в селищі Боднарів спортивний інвентар: стіл для настільного тенісу з ракетками та кульками, комплекти для бадмінтону, м’ячі футбольні, волейбольні, баскетбольні, скакалки, обручі, каримати.

Мами радіють, дітвора має можливість долучатися до фізичної активності щодня, попри погоду. 

Наші діти так зраділи, вони були просто в захваті, не можна додому їх загнати. Грають в теніс, стрибають, граються. Зараз на вулиці вже холодно, не набігаєшся. Спортзал для них це дозвілля. Це чудово, – ділиться враженнями Світлана Шевченко – переселенка зі Світлодарська, що на Донеччині.

Спортивний інвентар

З 1 листопада в чотирьох шелтерах почали надавати гаряче харчування. У гуртожитку  Тернополя з 65 переселенців годують 51 людину. У трьох шелтерах Калуської громади – 82. 

Ми уклали договори з місцевими постачальниками, вони готують і ми одразу привозимо. Гарячі обіди доставляють щодня, – звітує Наталя Бімбірайте.

За її словами, мешканці шелтерів відзначають, що їжа свіжа й смачна. Особливо в Калуській громаді людям подобається постачальник, що, окрім першої та другої страв і напою, завжди додає ще й смачну випічку – булочку чи ватрушку.

Спочатку розраховували надавати гарячу їжу впродовж 60 днів. Але  в процесі реєстрації на отримання обідів, хтось відмовився, хтось переїхав до іншого місця, і кількість людей, яких треба годувати зменшилася. Тому з’явилась можливість на суму, яка закладена в бюджеті, продовжити час надання цієї допомоги ще в січні.

Наталя Бімбірайте зазначає, що в багатьох шелтерах побутові умови не розраховані на перебування сімей, особливо з дітьми. Бракує побутової техніки, холодильників, пральних машин, технічного обладнання, меблів, десь не вистачає кухонного інвентарю, посуду, каструль, сковорідок. Все це планують закуповувати й передавати до шелтерів. Так покращать  якість життя людей, які  живуть там вже тривалий час.

За словами пані Наталі, в одному з шелтерів раніше взагалі не було кухні, де можна було б приготувати їжу. Люди ходили їсти до  сільського центру через дорогу. А декому важко щодня долати навіть кількасот метрів, особливо взимку. 

У них і зараз ще багато чого не вистачає, наприклад, я бачила, чашки їм хтось привіз металеві. Добре, що вони є, але якщо пити гаряче, то посуд обпікає. І от навіть такі дрібниці можуть покращити життя, – говорить пані Наталія.

Гарячі обіди в Калуші й у Тернополі

У листопаді благодійники запланували придбати меблі, айтітехніку та настільні лампи, обладнати кімнати, де люди зможуть працювати на комп’ютерах, діти – займатися, дорослі працювати, або навчатися, пенсіонери – віддалено розв’язувати якісь свої питання.

Робототехніка у селі – майбутнє, яке стало можливим вже зараз

Значною подією для благодійників і для сільської Великобірківської громади стало обладнання STEM класу в Центрі позашкільної освіти. Там діти зможуть навчатися робототехніки.

STEM розшифровується як Science (Наука), Technology (Технології), Engineering (Інженерія) та Mathematics (Математика)

Благодійники вже придбали й передали вісім комплектів конструкторів-роботів LEGO Education, великий телевізор, дев’ять ноутбуків і комп’ютерних столів, спеціальний стіл з нішами для зберігання конструкторів і тренувальне поле для навчальних занять з робототехніки на загальну суму 657 тисяч грн.

Роботи вміють їздити, світитися, говорити. Це дуже надихає і мотивує дітей вивчати ці науки, опановувати робототехніку, і бути конкурентоспроможними в сучасному суспільстві. За цим майбутнє, – переконана Наталія Бімбірайте.

Постачальники вже передали все обладнання й меблі. І на 24 листопада заплановане урочисте відкриття STEM-класу.

Великобірківці мріяли про це відтоді, як відвідали заняття у віддаленій школі STEM-освіти на базі «Станції юних техніків»   Тернополя у січні 2017 року. Тому громада теж активно долучається до облаштування класу. Приміщення причепурили, повісили на вікна новенькі жалюзі, зробили освітлення, встановили розетки, які будуть витримувати необхідне навантаження для комп’ютерів і роботів. 

Там вже діти й дорослі в черзі стоять позайматися. Вони до тої мрії йшли довго, вивчали, де це, як це організувати, їздили на різні конкурси, – розповідає Наталія Бімбірайте.

Екскурсії як засіб інтеграції й перезавантаження

Одним з напрямів допомоги, закладеної в проєкті, є надання психосоціальної підтримки. Обираючи варіанти, активісти “Правового простору”, виявили: правові та психологічні консультації вже надають інші організації, тому шукали, чого саме не вистачає людям. 

Ми розглядали варіанти проведення різних майстер-класів. Але коли їздили безпосередньо в кожен шелтер і спілкувалися з людьми, то в усіх місцях переважна більшість людей казали, що їм бракує екскурсій, – розповідає пані Наталія.

У парку-музеї карпатських мініатюр

У процесі спілкування, вийшли на ідею проведення екскурсій у Карпатах. Усі переселенці – зі східних і південних областей, багато з них вперше опинилися на заході України. Чимало людей і взагалі ніколи не виїжджали за межі території проживання.

Що дуже важливо, ми вкладали в ці екскурсії такий інтеграційний елемент, щоб познайомити людей з традиціями Гуцульщини, зокрема й історії. І це інтеграційний і об’єднавчий момент, – наголошує Наталія Бімбірайте.

Пошуком та побудовою екскурсійного маршруту займався Роман Пілецький – регіональний координатор ІРЦ “Правовий простір” в Івано-Франківській області.

Щоб обрати туроператора, провели тендер. Протягом жовтня вдалося провести три екскурсії в Карпати для 116 переселенців, що мешкають на території Калуської громади й у Тернополі. 

Маршрут прямував від місця, де вони проживають, у Яремче, до водоспаду Пробій, села Яблуниця, Полонини Перці. Побували й у парку-музеї карпатських мініатюр.

Постачальник екскурсійних послуг надав гарні великі автобуси, що окремо відзначали екскурсанти.

Враженнями від поїздки ділиться Ганна Романенко, яка переїхала до Калуша з окупованої Нової Каховки. Ганна двічі переселенка. До 2014 року мешкала у Харцизі Донецької області неподалік від Іловайська.

Мої батьки – пенсіонери, вони з нами подорожують всюди з 2014 року. Ми їх забрали з Нової Каховки, і мама, коли їхала,  плакала, бо такі краєвиди, така краса й такі емоції. Дякую вам, що  нас підтримуєте, даєте можливість це побачити, – говорить Ганна.

Наталя Бімбірайте зазначає: люди хочуть ще екскурсій, адже це допомагає їм перемикнутися з думок, на яких вони сконцентровані, на щось позитивне, тепле і легке на сприйняття. Як казали ті, хто побував на екскурсії в горах, їм просто дихати стало легше.

Не приховує захвату від екскурсії й Світлана з Чорнобаївки, яка  потрапила до Карпат уперше.  

Шалені емоції! Мені дуже подобаються Карпати. Хочу ще. Знаєте, які от плани після війни, приїхати на тиждень. Я дуже вдячна, що мене сюди привезли. 

За словами пані Наталі, яка теж брала участь в одній із поїздок, і дорослі, і діти казали, що їм дуже бракує живого спілкування й можливості побачити такі приголомшливі краєвиди. Наталя Бімбірайте підкреслює, що переселенці не в змозі оплатити подібні екскурсії, адже для сім’ї це дорого. Сама вона переконана в тому, що природа лікує, а Карпати для українців – це місце сили.

Цей проєкт виконується ГО «ІРЦ «Правовий простір» у партнерстві з Аcted та фінансується Гуманітарним фондом для України.

Джерело: Вгору

Три тисячі кілометрів, щоб допомагати Херсону: як міжнародні партнери підтримують місто

Ввечері, коли в Херсоні майже не зустрінеш людей, а обстріли росіян посилюються, волонтери в’їхали до міста на 17-місному бусі, заповненому допомогою. Власне і сам автобус є допомогою, але везти його порожнім, коли їдеш до рідного міста під цілодобовим обстрілом росіян, просто неможливо. Саме так і вирішили громадські діячі з ІРЦ «Правовий простір».

Автобус «Mercedes Benz» для Херсона придбала громадська організація AID for Southern Ukraine («Допомога Півдню України») на зібрані в Литві пожертви і подарувала херсонській громадській організації ІРЦ «Правовий простір». Автобус наповнили окопними свічками, наданими Ukmergė LIONS club. А за паливо для автобуса, який здолав 3 000 кілометрів громадські діячі дякують бізнесменам з міста Укмерге за те: завдяки їхній допомозі, автобус без проблем здолав таку відстань. Доставили автобус разом із цінним вантажем директорка ІРЦ «Правовий простір» Наталя Бімбірайте та водій Михайло Власенко.

Автор: ІРЦ Правовий простір

Не обійшлось із без допомоги для воїнів на південному напрямку. В гуманітарному вантажі були такі необхідні нині для ЗСУ гідрокостюми та рятувальні жилети, медикаменти й простирадла для шпиталю, надані за ініціативи Мільди Гоштаутайте та Романа Українця. Разом із гуманітарним Мерседесом волонтери доставили до Хесронщини гуманітарний вантаж ще й на волонтерському мікроавтобусі Фольксваген, який на початку року подарували литовські партенри для волонтерських цілей.

Фото ІРЦ «Правовий простір»

ІРЦ «Правовий простір» вже багато років працює в царинні захисту прав людей. Із повномасштабним вторгненням та окупацією ця робота не спинилась, незважаючи на небезпеку, зокрема для самої пані Наталі: її росіяни шукали ще до 24 лютого 2022 року. Це не спинило роботу.

Окрім цілого ряду проєктів, у партнерстві з Acted та за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України діячі організації розпочали реалізацію проєкту, спрямовану на надання різнопланової гуманітарної допомоги ВПО.

«Наш проєкт почався у вересні і триватиме впродовж 6 місяців. Ми працюємо відразу у 6 населених пунктах України, а саме у місті Калуші, селі Мостище і селі Боднарів Івано-Франківської області, місті Тернопіль і смт Великі Бірки Тернопільської області, та у Хмельницькому. Отримувачами допомоги стали внутрішньо переміщені особи з вразливих категорій, які, власне, і проживають у цих громадах. Допомога спрямована насамперед на покращення якості життя людей, які вимушено покинули власні домівки», – каже директорка ІРЦ «Правовий простір» Наталя Бімбірайте.

Так, завдяки проєкту у жовтні 82 вимушені переселенці у трьох місцях компактного проживання (шелтерах) Калуської громади отримати гігієнічні набори. А двом шелтерам на безповоротній основі передали спортивний інвентар.

Жителі двох шелтерів отримали спортінвентар: стіл для настільного тенісу, ракетки, кульки, комплекти для бадмінтону, м’ячі футбольні, волейбольні, баскетбольні, скакалки, обручі, каремати.

В межах проєкту звертається увага на покращення психологічного та емоційного стану внутрішньо переміщених осіб. З цією метою у жовтні були організовані три екскурсії в Карпати, розраховані на 120 осіб.

Дві групи учасників екскурсії з Тернополя й Калуша біля парку-музею мініатюр (м. Яремче Івано-Франківської області, 28 жовтня 2023 року)

Не забарився відгук і від Калуської громади

Більше про проєкти організації розкажемо в наших наступних публікаціях — разом із інтерв’ю та відгуками.

Джерело: Кавун.Сity

Благодійники з Херсонщини годують безплатними обідами переселенців в Тернополі

У Тернополі реалізують проєкт допомоги внутрішньо переміщенням особам. Його втіленням займається херсонська громадська організація інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” у партнерстві з міжнародною французькою гуманітарною організацією “Acted” за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України. В рамках проєкту переселенців годують гарячими обідами.

Людмила з Херсонщини приїхала до Тернополя рік тому з тимчасово окупованого лівобережжя, де і досі лишаються її рідні. Зараз проживає в одному з гуртожитків.

“Багато хто зараз лишився без роботи. Повноцінний гарячий обід він ніколи не буде зайвим. По-перше, це смачно, по-друге, відчувається, що ми тут не самі — нас не забули. Нам допомагають — це важливо”, — говорить жінка.

Благодійники Херсонщина безплатні обіди переселенці Тернопіль
Тернопіль. Переселенці беруть безплатні обіди від благодійників з Херсонщини, листопад 2023 року. Фото надала Наталя Бімбірайте

Тетяна також виїхала з селища на тимчасово окупованому лівобережжі. У тернопільському гуртожитку мешкає разом із сином.

“Це важливо для нас, що організоване гаряче харчування. Маємо можливість не витрачати кошти на харчування. А спрямовувати їх на інші свої потреби”, — сказала переселенка.

Благодійність Тернопіль обіди переселенці Херсонщина
Тернопіль. Переселенка заповнює анкету на отримання безплатного обіду, листопад 2023 року. Фото надала Наталя Бімбірайте

Гарячими обідами переселенців почали забезпечувати з початку листопада. Годують людей в одному з шелтерів Тернополя та трьох у Калуській громаді. Робитимуть це протягом двох місяців. У Тернопільському гуртожитку проживають 65 внутрішньо переміщених осіб, обідає — 51 людина, розповідає директорка громадської організації “Правовий простір” Наталя Бімбірайте.

“Ми розраховували годувати 65 людей 60 днів з 1 листопада по 30 грудня без вихідних. Але так вийшло, що зареєструвалася менша кількість людей. Деякі мігрують і ті вакантні порції, що лишилися, але в бюджеті вони затверджені, тому ми їх розрахували на більшу кількість днів. То фінансові ресурси, які залишаються від зайвих передбачених порцій ми врахували й люди будуть до січня отримувати обіди”, — розповіла директорка.

За її словами, перед тим як починати годувати, наші координатори приїздять на місце, заповнюють анкету на кожну людину і там відмічають вразливості: де багатодітні, люди з інвалідністю, пенсіонери, одинокі.

Також в рамках проєкту у тернопільському гуртожитку планують відкрити кімнату соціалізації. Зараз для її облаштування закуповують техніку: комп’ютери та роутери.

Джерело: Суспільне новини

Для 120 вимушених переселенців організували екскурсії до Карпат

Херсонська громадська організація “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” у партнерстві з міжнародною французькою гуманітарною організацією за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України реалізує у західних областях України реалізує у західних областях країни проєкт допомоги внутрішньо переміщенням особам. У його рамках переселенці з Херсонщини змогли відвідати Карпати.

Ганна Романенко з тимчасово окупованої Нової Каховки переїхала до Калуша. Для жінки це другий переїзд – у 2014 році вона виїхала з Донецької області. Каже, у Карпатах побувала вперше.

“Мої батьки — пенсіонери, вони з нами подорожують з 2014 року, ми їх забрали з Нової Каховки. Коли мама їхала, вона плакала від такої краси, це такі емоції завдяки вам, що нас підтримують, дарують можливість побачити, тому що такий зараз час і радієш коли простягають руку”, — говорить переселенка.

Переселенки з Херсонської області, екскурсія в Карпатах
Три переселенки з Херсонщини на екскурсії в Карпатах, жовтень 2023 року. Фото: надала Наталя Бімбірайте

Світлана родом з Чорнобаївки. У квітні минулого року виїхала з рідного села. Наразі жінка живе на Тернопільщини, у селище Великі Бірки. Каже, на екскурсії відчула силу та красу Карпат.

“Це потрібно дорослим, потрібно дітям. Для нас це шалена підтримка. А також — це такий заряд для нас, це сенс життя”, — каже Світлана.

Переселенці з Херсонщини на галявині у Карпатах
Переселенці з Херсонської області на екскурсії у Карпатах. Жовтень 2023 року. Фото: надала Наталя Бімбірайте

Вперше була у Карпатах і Алла з Каховки.

“Для нас це важливо, ми психологічно розрядилися, навкруги дуже гарна природа. Оскільки ми немає можливості самим собі організовувати подорожі, то це для нас було дуже цікаво і корисно. Ми змогли поспілкуватися в іншій місцевості на відкритому повітрі. Ми дуже вдячні за цю поїздку” — говорить жінка.

Музей мініатюр у Карпатах, один з експонатів
Один з експонатів у карпатському музеї мініатюр. Жовтень 2023 року. Фото: надала Наталя Бімбірайте

Протягом жовтня для внутрішньо переміщених осіб в рамках проєкту провели три екскурсії в Карпати. Їх відвідали 120 людей, розповідає директорка громадської організації “Правовий простір” Наталя Бімбірайте.

Музей мініатюр у Карпатах, екскурсія для переселенців з Херсонщини
Переселенці з Херсонщини на екскурсії в карпатському музеї мініатюр. Жовтень 2023 року. Фото: надала Наталя Бімбірайте

“Обрали Карпати, тому що вони більш менш недалеко і через особливу енергетику. Переселенці — це люди переважно зі сходу і півдня України, багато з них не бували за межами свого населеного пункту і за межами області. І я бачила ці очі, коли вони ходили та казали, яка красива наша Україна. Ми вибирали місце, яке дуже мальовниче, також ми заїжджали в музей карпатських мініатюр. Це теж дуже красиво було та цікаво всім”, — розповіла Наталя Бімбірайте.

Також в жовтні у рамках спільного проєкту Громадської організації “Правовий простір” та міжнародної французької гуманітарної організації “Acted” закупили та встановили спортивний інвентар у двох шелтерах в Калуській громаді. У селищі Великі Бірки, що на Тернопільщині планують відкрити СТЕМ-клас для переселенців, його обладнають IT- технікою, конструкторами та меблями, говорить Наталя Бімбірайте.

Також херсонська громадська організація інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” реалізовує проєкт допомоги внутрішньо переміщенням особам у Тернополі. В його рамках переселенців годують гарячими обідами.

Джерело: Суспільне Новини

Екоцид як наслідок підриву Каховської ГЕС. Заповідник «Хортиця»

Підрив росіянами Каховської ГЕС спричинив серйозну катастрофу, масштаби якої ми, мабуть, до кінця ще не усвідомили. Знищення греблі призвело до затоплення або зневоднення значних територій, загибелі водних біоресурсів, забруднення довкілля. Це варварський злочин проти екології, наслідки його будуть відчуватися ще довгі роки. І він має визначену назву: ЕКОЦИД.

Українське законодавство визначає екоцид як «масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу» (стаття 441 Кримінального кодексу України).

Руйнування Каховської ГЕС у Міндовкіллі назвали найбільшим екоцидом з початку війни. OSINT-дослідники проєкту InformNapalm прирівняли екологічні та економічні наслідки руйнування гідроелектростанції до використання тактичної ядерної зброї 5-10 кілотонн.

Осягнути одразу всі проблеми, які виникли та виникають після трагедії на ГЕС, навряд чи вийде. Тож нумо розглядати їх частково. І розпочнемо з верхів’я водосховища в зоні міста Запоріжжя, заповідника «Хортиця» – найвіддаленішої від Каховської ГЕС постраждалої місцини.

Про екологічні втрати заповідника розповів виконувач обов’язків завідувача сектора охорони природи в Національному заповіднику «Хортиця» Михайло Муленко. 


Виконувач обов’язків завідувача сектора охорони природи у Національному заповіднику «Хортиця» Михайло Муленко.

До речі, він також вважає, що підрив окупантами Каховської ГЕС — це не що інше, як екоцид:

«Зруйновано дуже багато екосистем, зруйнована соціальна сфера. Ці проблеми, викликані саме руйнацією ГЕС, настільки об’ємні та різнопланові, що інакше ніж екоцидом не назвеш. Це спрямована техногенна катастрофа, яка призвела до величезних негативних наслідків».

Рівень води спадав зі швидкістю близько 10 сантиметрів на годину

Пан Михайло розповідає: на території заповідника розташована так звана Хортицька заплава – пониження рельєфу, в якому сформувалися заплавні озера, протоки, різноманітні водойми. Раніше, до епохи водосховища, ця територія під час водопілля періодично наповнювалася водою, а коли побудували водосховище, сформувалася заплава, де виникло цінне нерестовище, місце гніздування водоплавних птахів. І оскільки рівень заплави нижче греблі, після руйнування Каховської ГЕС 6 червня тут одразу почалося стрімке зниження рівня води.

«Вода спадала зі швидкістю близько 10 сантиметрів на годину. – згадує Михайло Муленко. – І така швидкість падіння рівня спостерігалася 5-6 днів. За три дні майже вся вода з цих водойм у річку витекла нижче за течією, можна сказати, у море. Видовище було жахливе – оголене дно, мертва рослинність, загиблі водні організми».

Під час існування Каховського водосховища загальна територія заплави складала близько 400-500 гектарів, водного плеса було, за різними даними, від 100 до 120 гектарів. Після руйнування ГЕС залишилися ізольованими водойми загальною площею близько 30 гектарів.


Упродовж перших 10 днів після руйнації дамби площа водного плеса заплави скоротилася на 70%. 

Єдиний позитив (якщо можна так назвати негативні прогнози, які не справдилися) – фактів задухи риби не було. За рахунок пологого рельєфу місцевості вода винесла з собою рибу.

«Цьому процесу після руйнації греблі передував майже такий самий, – уточнює науковець. – Починаючи з вересня 2022 року росіяни відкривали шандори на Каховській ГЕС і знижували рівень води у водосховищі. В нас також був спад рівня води, часткове оголене дно, задуха риби взимку. Але все відновилося під час водопілля. А після руйнації ГЕС ці водні екосистеми фактично втрачені».

Втрачена значна частина водно-болотних угідь, тисячі водних рослин загинули, птахи та тварини втратили території, на яких вони годувалися.


Значно змінилися умови існування тваринного населення, зокрема 59 видів птахів, життя яких безпосередньо пов’язане з водою.

Збитки заповідника – 1,5 млрд грн

У жовтні 2023 року т.в.о. гендиректора Національного заповідника «Хортиця» Світлана Охріменко озвучила попередню цифру втрат очолюваної нею установи — 1,5 млрд грн. Цифра вражає, але вона не остаточна.

За словами Михайла Муленка, дуже важко оцінити завдану шкоду, керуючись сучасним законодавством України. Навіть у світі немає методики для оцінки всіх збитків, завданих цією техногенною катастрофою. Тож щоб хоч якось підрахувати цінність втраченого, керувалися старим методичними рекомендаціями та 575-ою постановою Кабміну про нарахування шкоди й збитків, яка розповсюджується на браконьєрські дії, на порушення при будівництві, коли природні об’єкти знищуються злочинним шляхом.

«Ми подивилися цю постанову і прийшли до висновку, що можемо пройти територію і порахувати майже поштучно кожен кущик знищених рослин, кожного молюска, який загинув, кожну рибинку. У цій постанові є конкретно водна рослинність квіткова – вона коштує стільки-то гривень за одиницю. Є донна рослинність водна – вона обраховується за гектар. І ми, знаючи площу водойми, можемо порахувати збитки», – розповідає пан Михайло.

Результати того, що встигли порахувати, передали Обласній військовій адміністрації, Державній екологічній інспекції, екологічній прокуратурі. Подивившись збитки на місцевості, Державна екологічна інспекція обраховувала шкоду за методикою – 1,5 млрд грн.

Однак ця цифра значно занижена. Бо, по-перше, всю територію заплави дослідити не встигли через обмежений штат і стислі терміни. По-друге, наявними законодавчими актами не передбачені усі види завданої шкоди, тож рахували лише те, що було прописано, і багато втрат не увійшло до переліку. По-третє, еколог згадує і про «відтерміновану шкоду»:

«Частина водойм на час, коли ми робили ці обрахунки, ще існувала у вигляді «калюж». І рослини там ще якось існували. Але попереду було спекотне літо, досить посушлива осінь, і ці водойми висохли, бо немає сполучення з Дніпром, немає підземного живлення. Ці рослинки ще якось тримаються, але ми знаємо, що вони загинуть. Але порахувати їх як такі, що вже загинули, ми ще не можемо».

Ще один приклад відтермінованої шкоди – екосистеми, які були пов’язані з конкретним рівнем води, – це заплавний ліс, заплавні луки.

«Те, що вода пішла з озера – тільки один фактор. Змінилися умови зволоження, змінилися мікрокліматичні умови, змінилися рівні ґрунтових вод, доступність води для цих екосистем, і вони зараз перебувають в пригніченому стані, але як вони реагуватимуть далі, ми не знаємо. Якісь, може, не переживуть зиму, бо промерзання вологого ґрунту і сухого ґрунту різне. Щось вимерзне, щось загине. Тобто, це попередня шкода і вона, я вважаю, може буде фіксувати з великою-великою натяжкою лише половину від того, що втрачено насправді».

Оголилося набагато більше територій, ніж очікувалося

Михайло Муленко каже, що попри побоювання підриву ГЕС насправді ніхто не очікував таких масштабів руйнації. Однак на Хортиці розуміли, з чим можуть зіткнутися, коли сталося падіння рівня води взимку – тоді окупанти штучно знижували рівень води через відкриті шандори.

«Оскільки взимку в нас були факти задухи риби, ми готувалися, що будемо рятувати її, кудись вивозити, випускати, що будемо прокопувати канали, щоб швидше ця вода разом із рибою могла вийти в Дніпро. Як виявилося, грошей на канали не було ні в кого. На засіданні стосовно боротьби з задухою біоресурсів стало зрозуміло, що владі простіше виділити кошти на утилізацію дохлої риби, ніж завадити фактам її задухи. Але вода зійшла разом з рибою, це дуже позитивно».


Оголене дно Каховського водосховища на території заповідника «Хортиця» в червні 2023 р.

Коли фахівці ДСНС, обладміністрації, і університетські гідрологи, науковці прораховували можливі наслідки руйнації Каховської ГЕС, вони спиралися на те, що при заповненні водосховища в районі Запоріжжя рівень води піднявся лише на 1,5-2 метри. Те, що після будівництва Каховської ГЕС вище за течією Дніпро перегородили іншими ГЕС, до уваги не взяли. Дніпро не дає такого об’єму води, щоб наповнювати долину Дніпра нижче. Тож очікувалось падіння рівня води на 2 метри, а він впав на 5-6 метрів, і оголилося набагато більше територій, ніж очікувалося.

«Зараз рівень води в Дніпрі навколо Хортиці коливається в залежності від роботи ДніпроГЕСу, – пояснює еколог. – Якщо за часи роботи Каховської ГЕС коливання води були до пів метра на добу, то зараз можуть складати 2,5-3 метри. Це як на Темзі, як припливна-відливна активність. І це теж негативний вплив».

Природа не терпить порожнечі

На початку червня, коли після підриву Каховської ГЕС оголилося дно водосховища, науковці практично не мали надій, що хоч якась рослинність буде відновлюватися. Очікували, що звільнена від води територія перетвориться на пустелю (колишнє дно дійсно дуже швидко висохло та почало тріскатися), буде активно видуватися вітровою ерозією, формуватимуться піщані бурі. Про швидке відновлення взагалі мови не було, каже Михайло Муленко.

Однак вже наприкінці червня – на початку липня територія в межах Запоріжжя стала дуже швидко зеленіти, і науковцям спочатку було важко зрозуміти, що саме сходить. Ботаніки не мали впевненості, що це буде щось аборигенне і корисне. Побоювалися, що плодючий мул дасть життя рудеральним рослинам на кшталт амброзій, і нічим добрим це не закінчиться. Але виявилося, – ростуть верба і тополя.

«Зараз територія колишнього дна заплави майже повністю заросла вербою і тополею, – розповідає пан Михайло. – І висота цих пагонів зараз вище росту людини – 2,5-3 метрів. Це позитив. Природа не терпить порожнечі, і вона дуже швидко зайняла цю територію. Ніхто нічого там спеціально не засіював, і росло все дуже швидко».


Ділянки оголеного дна як в заплаві, так і на узбережжі, активно заростають здебільшого аборигенними видами рослин, серед яких переважають верби та тополі.

Науковець пояснює це тим, що перед руйнацією дамби, під час водопілля, родили саме верби та тополі. Пух дуже широко розповсюджувався по поверхні води, осів на дно, і все це не встигло згнити, і риби його не з’їли. А коли вода зійшла, все одразу почало проростати.

Відновлення водосховища – не менший злочин

Думка Михайла Муленка щодо відновлення Каховської ГЕС збігається з думкою багатьох екологів, біологів, фахівців з охорони природи: відбудовувати водосховище в тому об’ємі, яким воно було – це буде не менший злочин, аніж підрив гідроелектростанції російськими військовими.

Дуже швидке відновлення рослинності – це надзвичайний позитив. І якщо навіть сота частина цих дерев перезимує та виживе, то після відвоювання наших територій, на момент будівництва, тут виросте справжній ліс.

«В 1950-х роках там теж був ліс, але його випиляли перед наповненням водосховища. Це була колосальна робота, всесоюзне будівництво, тут працювали лісозаготівельні загони з усього колишнього Союзу, котрі пиляли оці вікові дерева, штабелювали та вивозили. Проте, за 5 років будівництва водосховища все випиляти й вивезти не встигли. Частина лісу опинилася на дні. І якщо ми зараз припустимо, що за тієї кількості верби, яка дуже швидко росте, якась її частина залишиться, то через 10 років це вже будуть досить міцні дерева. Пиляти їх – це шкода природі».

До того ж частина водосховища в межах Запорізької області, від Василівки до Нікополя на Дніпропетровщині, взагалі не мала проточного режиму і перетворювалася на болото.

«Там мілини, середня глибина 1,2-2 метри, територія органічно забруднена, засмічена нашими промгігантами, вона гнила, цвіла і не виконувала функції водосховища, які були в проєкті. Я вважаю, що відновлення водосховища у XXI столітті, м’яко кажучи, недоцільно. Є альтернативні проєкти, є проєкти будівництва мережі малих водосховищ або мережі ставків, з яких буде  водозабір для зрошення півдня, водойми охолоджувача для АЕС. Але не заповнення чаші об’ємом 18 кубічних кілометрів води, якою все одно ніхто не може користуватися, де витрата води на випаровування більша, ніж на водокористувачів».

І будемо сподіватися, що влада буде дослухатися до думки громадськості, до думки фахівців, і не завдасть чергового нищівного удару по природі.

Фото: Національний заповідник «Хортиця»

P.S. Проєкт “Громадські центри права в Україні” реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров’я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Джерело: Шерифи для нових громад

ГО “ІРЦ Правовий простір” надає різнопланову гуманітарну допомогу ВПО

Війна ламає долі людей і змінює їх життя. Десятки мільйонів українців вимушено покинули рідні домівки тільки з однією метою — врятувати себе, своїх рідних і близьких. Хтось опинився за кордоном, хтось знайшов прихисток в інших регіонах України. І їм доводиться жити зараз у новому статусі — статусі внутрішньо переміщеної особи, долати нові виклики.

Очевидно, що ВПО потребують значної підтримки суспільства. Тому громадська організація «ІРЦ Правовий простір» у партнерстві з Acted та за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України розпочали реалізацію проєкту, спрямовану на надання різнопланової гуманітарної допомоги ВПО.

«Наш проєкт почався у вересні і триватиме впродовж 6 місяців. Ми працюємо відразу у 6 населених пунктах України, а саме у місті Калуші, селі Мостище і селі Боднарів Івано-Франківської області, місті Тернопіль і смт Великі Бірки Тернопільської області, та у Хмельницькому. Отримувачами допомоги стали внутрішньо переміщені особи з вразливих категорій, які, власне, і проживають у цих громадах. Допомога спрямована насамперед на покращення якості життя людей, які вимушено покинули власні домівки», – каже директорка ІРЦ «Правовий простір» Наталя Бімбірайте.

Так завдяки проєкту у жовтні 82 вимушені переселенці у трьох місцях компактного проживання (шелтерах) Калуської громади отримати гігієнічні набори.

А двом шелтерам на безповоротній основі передали спортивний інвентар.

Жителі двох шелтерів отримали спортінвентар: стіл для настільного тенісу, ракетки, кульки, комплекти для бадмінтону, м’ячі футбольні, волейбольні, баскетбольні, скакалки, обручі, каремати.

«Ми отримали чудовий інвентар в спортзал. Наші діти настільки зраділи! Вони були просто в захваті. Та й ми, дорослі, теж задоволені. Я не можу своїх дітей додому загнати. Вони грають в настільний теніс, стрибають у спортзалі. Зараз на вулиці вже холодно, вже так не набігаєшся. А тут вони граються. Спортзал для них – це дозвілля. Це чудово. Дуже дякуємо за таку допомогу. Це дуже класно!», – не стримує своїх емоцій пані Світлана. 

В межах проєкту звертається увага на покращення психологічного та емоційного стану внутрішньо переміщених осіб. З цією метою у жовтні були організовані три екскурсії в Карпати, розраховані на 120 осіб.

Дві групи учасників екскурсії з Тернополя й Калуша біля парку-музею мініатюр (м. Яремче Івано-Франківської області, 28 жовтня 2023 року)

Вони відвідали водоспад Пробій, парк-музей мініатюр у місті Яремче та полонину Перці у селі Яблуниця.

Екскурсія в Карпати однозначно запам’ятається всім учасникам (м. Яремче Івано-Франківської області, 18 жовтня 2023 року)

Таким чином учасники мали змогу познайомитися ближче з культурою Прикарпаття та помилуватися чудовими краєвидами українських Карпат восени.

Поїздки однозначно стали успішними івентами, про що свідчать позитивні відгуки учасників.

Так своїми враженнями ділиться пані Ганна з Нової Каховки:

Ганна Романенко (ліворуч) і Наталя Бімбірайте (праворуч) під час екскурсі 28 жовтня, полонина Перці.

«Зараз такий час, що дуже радієш, коли тобі простягають руку допомоги. Тебе везуть, все організовують, розказують, показують. Ми поїхали на екскурсію разом з моїми батьками пенсіонерами та дітьми. Емоцій дуже багато, їх словами просто не передати. Тому дуже вдячна всім, що допомагаєте!»

Жінка разом зі своїми рідними двічі була змушена тікати від російської агресії: у 2014 році вони вимушено покинули власний дім у Донецькій області, а вже у 2022 році, переживши 59 днів в окупації у Новій Каховці на Херсонщині. Радіють що вдалося виїхати. Новою домівкою для Ганни та її рідних стало місто Калуш Івано-Франківської області. За її словами, допомогу від волонтерів та благодійників вони дуже цінують, оскільки розуміють, що вони не залишаються наодинці зі своїми проблемами.

За порівняно невеликий проміжок часу в межах проєкту вдалося допомогти вже значній кількості людей. Тому команда ГО «ІРЦ Правовий простір», натхненна отриманими результатами, продовжуватиме працювати і навіть втілювати мрії.

З першого листопада жителі прихистку “Теремок” у Калуші отримують гарячі обіди. Роман Пілецький праворуч на фото.

«З першого листопада ми почали надавати гарячі обіди для 51 бенефіціара у Тернополі та 82-х у трьох шелтерах Калуської громади. Доставка обідів  триватиме більше 60 днів. Також у планах на листопад укомплектування двох соціальних кімнат ІТ-обладнанням та меблями. Закупівля й передача шелтерам побутової техніки та кухонного інвентарю», – поділився планами на майбутнє регіональний координатор ІРЦ «Правовий простір» в Івано-Франківській області Роман Пілецький. 

Першу частину обладння для STEM класу вже передали до Центру позашкільної освіти Великобірківської громади

«Про повноцінний STEM клас тут мріяли вже кілька років. То ж непересічною подією для Великобірківської громади стане обладнання STEM класу за рахунок проєкту у місцевому Центрі позашкільної освіти, де діти зможуть вивчати науки, які у світі нині найбільше розвивають, це – інженерія математика, механіка і зможуть навчитися на практиці застосовувати нання. Перша частина обладнання вже доставлена. У листопаді очікуємо меблі й решту обладнання, а наприкінці місяця має відбутися урочисте відкриття. Діти вже не можуть дочекатися. Та й дорослим кортить позайматися робототехнікою», – ділиться емоціями регіональний координатор ІРЦ «Правовий простір» у Тернопільській області Сергій Ольшевський.

Проєктна команда ІРЦ “Правовий простір”. Зліва направо: волонтерка Мар’яна Пілецька, регіональний координатор в Івано-Франківській області Роман Пілецький, директорка Наталя Бімбірайте, регіональний координатор у Тернопільській області Сергій Ольшевський, волонтерка Галина Ольшевська

Впевнені, що разом з партнерами з ACTED та за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України вдасться втілити в життя ще не одну хорошу ініціативу.

*Цей проєкт виконується ГО «ІРЦ Правовий простір» у партнерстві з Acted та фінансується Гуманітарним фондом для України.

Фото: ГО «ІРЦ «Правовий простір»

Джерело: Громадський Простір

Гаряче харчування, екскурсії, засоби гігієни та ін. – від благодійників для ВПО

✅ВПО, які мешкають у шелтерах на території Калуської МТГ («Теремок», с. Мостище, с. Боднарів), отримують гуманітарну допомогу від ГО «ІРЦ Правовий простір». Людям надають гігієнічні набори, комплекти спортивних ігор для дітей, ІТ-обладнання та побутову техніку. В кожному пакеті наявні інформаційні бюлетні з координатами відповідних соціальних служб, куди слід звертатись за допомогою. Протягом двох місяців представники донорів привозитимуть у термосумках порції гарячого харчування для жителів прихистків.

📌 Також у рамках даного проєкту відбулися цікаві екскурсії у мальовничі Карпати. Внутрішньо переміщені особи відвідали парк-музей мініатюр у Яремчі, водоспад «Пробій» та Полонину Перці у Яблуниці.

💬За словами регіонального менеджера ГО «ІРЦ Правовий простір» по Івано-Франківській області Романа Пілецького, проєкт, наразі, розрахований на шість місяців. Проєкт виконується ГО «ІРЦ «Правовий простір» у партнерстві з Аcted та фінансується Гуманітарним фондом для України. #Калуська_ТГ_ВПО

#Медіацентр_КМГ

#https://www.facebook.com/actedukraine/

#UkraineHumanitarianFund

#ІРЦ_Правовий_простір ІРЦ Правовий простір

Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine

Acted Ukraine

Джерело: Калуська міська рада