У 2021 році, в 30-ту річницю Незалежності України, археологи знайшли в Тягині унікальний артефакт – середньовічну булаву, і це стало справжньою сенсацією. У 33-тю річницю Незалежності ця булава презентується у вигляді 3D моделі – вона відреставрована і оцифрована, її може побачити кожна людина у всьому світі.
«Булаву виявили у горілому шарі фортеці. Це вперше серед північно-причорноморських артефактів знайдено залізну булаву XV століття. Вона восьмикутна, з орнаментом, усередині залита свинцем», – розказує докторка історичних наук, професорка Світлана Біляєва, яка з 2016 року очолювала Південну середньовічну експедицію Інституту археології НАН України.
Пані Біляєва припускає, що вона могла належати самому Богдану Глинському, на тоді фактично гетьману Війська Запорозького, він у 1492 році очолив похід у Дніпровський лиман, на Тягинь. Саме цей похід вважається першою письмовою згадкою про запорізьке козацтво.
Булава – символ влади не лише в Україні за часів Київської Русі, але й у багатьох європейських країнах з часів середньовіччя. Для історії півдня і Херсонщини зокрема датування таких артефактів як тягинська булава є надзвичайно важливим. З наукової точки зору це засвідчує, що вже у 14-15 століттях тут існувала розвинена цивілізація, і вона точно не мала нічого спільного з історією Росії, яка окупувала ці землі у 18-му столітті, знищуючи все збудоване попередниками. Попередники – це, по перше, Велике князівство Литовське, адже фортеця Тягинь належить до маловідомого періоду розвитку української цивілізації – часу створення Великим литовським князем Вітовтом фортифікаційної лінії вздовж узбережжя Чорного моря (кінець XIV – початок XV ст.).
«Символічно не лише те, що булаву знайшли в 30-ту річницю Незалежності України. Цей рік подарував і таку унікальну знахідку, як плита з литовською геральдикою. Серед знахідок також артефакти кримськотатарського та генуезького походження. Тягинь показує, як різні культури співіснували, перепліталися і формували нашу ідентичність у 14-15 столітті, задовго до того, як на ці землі у 18-му столітті вторглася російська імперія. Вторгнення Росії у 2022 році призупинило розкопки в Тягині, але не зупинило нашу роботу і не знищило нашу мрію – оцифрувати колекцію знахідок і показати її світу», – говорить Наталя Бімбірайте, директорка ІРЦ «Правовий простір», голова «Культурного центру Україна-Литва».
Проте процес оцифровки й створення 3D-моделі булави виявився складним і не швидким. Булава потребувала не лише консервації, але й дуже специфічної реставрації, адже у ґрунтах Тягині залізо зберігається погано, сильно іржавіє, тому орнамент майже не зберігся. Кілька місяців артефакт мав перебувати у спеціальному розчині, й тільки після цього стала можлива оцифровка, тож чекати довелося довго. І от нарешті булава оцифрована командою “єМузей” – одними з найкращих українських спеціалістів з оцифровки і 3D-моделювання. Тепер ви можете побачити і «покрутити» булаву власноруч. Модель працює як з комп’ютера та планшета, так і з мобільного телефона: https://sketchfab.com/3d-models/77ee4e29d11d44f88491fa5129959eb0
А знайшли середньовічну булаву в Тягині троє учасників Південної середньовічної експедиції ІА НАНУ – всі вони не професійні археологи, а волонтери. Сама експедиція була унікальною саме тим, що допомагати археологам їхали волонтери з різних куточків України, всіх об’єднувало бажання докластися до відкриття і відновлення справжньої історії українського півдня. Один з волонтерів, які знайшли булаву – Роман Авраменко, він родом з Чернігова. У 2021 році Роман працював у Києві і поїхав в експедицію, щоб «трохи видихнути від роботи».
«Я був радий попрацювати з командою пристрасних дослідників і надзвичайних фахівців!» – говорить Роман Авраменко.
Інший учасник експедиції – Петро Чупрун, херсонець, який до повномасштабного вторгнення працював вчителем інформатики, а потім вступив до лав ЗСУ.
«Волонтери археологічної експедиції – це назавжди. Тоді, на розкопках, ми відкривали нашу спільну середньовічну історію і писали свою власну, бо ці відкриття і спогади надають сенсу всьому, що ми зараз переживаємо. Оцифровка знахідок для нас була завданням номер один, адже це означає збереження за будь-яких умов і доступність для всього світу», – говорить Наталя Бімбірайте.
Партнери проекту:
ГО Культурний центром «Україна – Литва»
ГО Центр культурного розвитку «Тотем»
Інститут археології НАН України
«Асоціація миротворчої школи України»
Литовська громадська організація «Допомога Півдню України» (Aid for Southern Ukraine).
Проект «Фортеця Тягинь – форпост європейської історії українського півдня» впроваджується ІРЦ «Правовий простір» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Джерело: Медіаплатформа “Вгору”
