Херсонців тягне додому

Хтось повертається у снах і мріях. Хтось збирає допомогу. Хтось повертається, щоб доставити її людям.
ІРЦ Правовий простір доставляє на Херсонщину чергову партію гуманітарної допомоги – одяг, ковдри, засоби гігієни, харчування, комп’ютери дітям для навчання, а ще автівку для потреб Тягинської громади.
Допомога збирається українською громадою в Італіі, литовською ГО «Допомога півдню України»? AID for Southern Ukraine, немайдужими людьми світу.
Наближаємо Перемогу разом!

Насіння Перемоги: як херсонці допомагають одне одному

Херсонців тягне додому. Хтось повертається у снах і мріях. Хтось збирає допомогу. Хтось повертається, щоб доставити її людям. ІРЦ «Правовий простір» доставляє на Херсонщину чергову партію гуманітарної допомоги – одяг, ковдри, засоби гігієни, харчування, комп’ютери дітям для навчання, а ще автівку для потреб Тягинської громади.
Допомога збирається українською громадою в Італіі, литовською ГО «Допомога півдню України», немайдужими людьми світу. Наближаємо Перемогу разом!

МОРТАРА-ТЕРНОПІЛЬ-ХЕРСОНЩИНА

Останні дні березня видалися насиченими аж через край, в доброму сенсі. Необхідна допомога надійшла неочікувано. І дуже цінно, що ця допомога – цілих 7 тонн одягу, взуття, продуктів, гігієни від земляків з Італії – української громади міста Мортара! За що ми щиро вдячні координаторкам Ользі Максимів та Олені Гусаровій!

А почалася ця історія з відомої на Херсонщині волонтерки Наталі Бреус, яка хоч і вимушена бути далеко від рідного міста, та вона на відстані вміє творити дива. Цього разу Наталя нас вчасно зкомунікувала.

Вся допомога призначена жителям Херсона й громад Херсонщини, куди вже повертаються люди.

А далі довелося долати виклики. Треба дуже швидко знайти в Тернополі приміщення, яке б вмістило увесь вантаж. І людей, які би швидко розвантажили фуру. На прохання про допомогу одразу відгукнувся Почесний консул Литви в Тернополі Ярослав Візняк, який разом зі співробітниками Тернопільської міської ради почали шукати варіанти. За що ми невимовно вдячні! Й вдячні особисто Ігорю Токарчуку з міської ради, що підключився до пошуків просторого і надійного приміщення, до якого могла би під’їхати 20-тонна вантажівка. Менш ніж за день свій склад у безкоштовне користування надав тернополянин Ігор Гірчак.

Знайти добровольців для розвантаження теж було доволі складно, ми не місцеві. Та й тут на допомогу прийшли херсонці – Олександр Кобець і Тетяна Шкодівська. Коли я звернулася до Сашка й Тетяни пізно ввечері у п’ятницю, вони сказали: «Ми Вас не покинемо, щось вигадаємо». І разом із водієм Сергієм Ольшевським домовились з військовими, які підставили плече.

Дякуємо також нашим волонтерам – Олені й Віктору Тарасенкам!

За оперативну й креативну подачу цієї історії красно дякуємо нашим давнім надійним партнерам – Центр культурного розвитку “Тотем” / Centre of cultural development “Totem”!

Щиро дякуємо всім, хто долучився до збору й отримання цієї допомоги! Разом нам вдалося в рекордно короткий термін виконати це завдання!

Наступного дня перша частина вантажу поїхала до Великої Олександрівки, до якої повертається все більше людей.

Nissan Terrano

Ми терпляче чекали як проявить себе цей литовський “коник” в бойових умовах на Донбасі. Сьогодні отримали довгоочікувану вісточку.
Наприкінці 2022 року ІРЦ «Правовий простір» передав позашляховик Nissan Terrano військовій частині, яка визволяла Херсонщину, а нині боронить Донбас. Там служать і херсонці.
Ще навесні 2022-го наші литовські партнери – громадська організація AID for Southern Ukraine (українською «Допомога Півдню України»)почали збирати й передавати нам допомогу. Великий попит тоді був й лишається на позашляховики. 
І ось ще одна автівка приїхала з Литви в гарячу точку та наближає нашу перемогу!
Щиро дякуємо нашим литовським друзям і партнерам, всім, хто пожертвував кошти, час і зусилля, особливо Viktorija Gorbatenko Laurynas Maksvytis Vytenis Daubaras !
Щиро дякуємо литовському волонтеру Giedrius Latakas і всій команді, які організували доставку кількох автівок разом з нашою до польсько-українського кордону.
Дякуємо невтомним херсонським волонтерам Тетяні Шкодівській, Марині Єлисеєвій, Олені Шкодівській, Сергію Пучкову, Олені Тарасенко, які доставили авто в Україну й передали ЗСУ.
Автівка вже пройшла випробування на витривалість по бездоріжжю.
Слава Україні!
Už mūsų ir jūsų laisvę!

THE HISTORICAL AND CULTURAL HERITAGE OF THE GRAND DUCHY OF LITHUANIA IN THE SOUTH OF UKRAINE: TYAHIN FORTRESS

At the end of 2022, the scientific journal “Archaeology of Lithuania, Vol. 48” of the Institute of History of Lithuania (Lietuvos istorijos institutas) was published in Vilnius, which included an article authored by senior researcher at the Institute of Archeology of the National Academy of Ukraine Svitlana Bilyaeva and the director IRC “Legal space” by Natalie Danute Bimbiraite, p. 285-310

The article is devoted to the results of the research of the fortress Tyagin, built by the Lithuanian Grand Duke Vytautas on the territory of the island Bolshoye Gorodishche in the late 14th to early 15th century. The archaeological materials provided valuable information about the syncretism of the complex of monuments on the island, the typology, layout and size of the fortress. It was one of the earliest stone castle-type fortresses on the northern Black Sea coast, a part of the defensive line of the southern borders of the Grand Duchy of Lithuania. The fortress’ defensive system included a synthesis of defensive architectural elements, ranging from timber-engineered structures known from Old Russian times to stone walls and buttresses of a new level of fortification in Europe. The fortress was armed with artillery and edged weapons, the main type being crossbows, which were widespread in Lithuania. The fortress of Tyagin was situated at the crossroads of trade routes between the East and the West, at the crossroads of the custom. The artifacts testify to the presence of Lithuanian cultural objects, Genoese influence, contact with Crimea, and trade and economic relations with Poland. The monument is an integral part of the cultural heritage of Lithuania and Ukraine. 

Download>>>

Tyagin Fortress. Research 2019-2021. Kyiv-Kherson. IA of the National Academy of Sciences of Ukraine, NGO “Ukraine-Lithuania Cultural Center”, 2021

The monograph presents materials of complex researches of the medieval fortress, located near by the settlement Tyaginka of Berislav district of Kherson region, conducted by the Southern Medieval Expedition of the Institute of Archeology of the NAS of Ukraine in 2019-2021 in cooperation with of Kherson City Non-Governmental Organization «Cultural Center Ukraine-Lithuania».

For archaeologists, history and cultural studies teachers, local historians, students of historical faculties of universities and anyone interested in national history and culture.

TO THE VOLUNTEERS OF UKRAINE AND LITHUANIA,
TO PEOPLE WITH USELESS
WITH A SINCERE HEART AND INSPIRATION
IN THE RECOVERY OF THE TRUE STORY
OUR COUNTRIES ARE DEDICATED…

The author’s team would like to thank everyone, who helped this monograph see the world.
The publication of the book was made possible thanks to the support of the deputy corps of the Kherson Regional Council VIII convocation headed by Oleksandr Samoilenko, and at the expense of the regional budget.
Special gratitude to the deputies of Kherson of the regional council of the 8th convocation – to Pavlo Aleksandrov, Victoria Havrenkova, Viktor Derkach, Honorary Consul of the Republic of Lithuania in Kherson region to Viktor Popov, Center for Cultural Development “Totem”, the Council on International Affairs
of relations at the Kherson regional state administration, staff of the Implementation Department of the humanitarian policy of the Khoda State Administration and the Regional Inspectorate on the protection of historical and cultural monuments

Approved for printing by the Academic Council of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine (protocol No. 20 of December 16, 2021).
Scientific editor: O.P. Motsya, corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, doctor of historical sciences

Reviewers: V.M. Andreev, doctor of historical sciences, professor
I.P. Vozny, doctor of historical sciences, professor
OHM. Titova, candidate of historical sciences, associate professor
O.V. Yakymchuk, candidate of technical sciences, associate professor

Authors: D.Yu. Alyadinova, O.V. Afanasyeva, S.O. Bilyaeva, N.D.A. Bimbiraite, O.V. Grabovska, V.A. Hrytsaenko,
K.S. Gulenko, M.M. Ievlev, O.E. Malchenko, O.V. Manigda, M.S. Sergeyeva, O.E. Fialko, O.V. Chubenko
Responsible editor: N.D.A. Bimbiraite
Authors of photos: M.E. Afanasyev, N.D.A. Bimbiraite, V.A. Hrytsaenko, K.S. Gulenko, O.I. Summer, A.A. Chekanovsky, O.V. Chubenko.

Download >>>

A new resource for countering fakes and historical myths

Ukraine is involved in a hybrid war, in which disinformation and fakes are one of the tools. The most dangerous fake about the South of Ukraine is the myth about the so-called “Novorossiya”. What can public organizations, territorial communities, educators, scientists oppose today? Media literacy, critical thinking and a new resource that scientifically disproves this myth.

The non-governmental organization “Ukraine-Lithuania Cultural Center” has been actively supporting archaeological research in the Kherson region for 6 years and, together with the “Legal Space” IRC, is working on the restoration of historical memory. The focus of our attention is the Tyagin territorial community and Novokakhovska territorial community, where the monuments of national importance are located – the Tyagin Fortress archaeological site and the Watchtower (Vytovt’s Tower) architectural monument. Both of them relate to the history and culture of three peoples – the Ukrainian Cossacks, the Grand Duchy of Lithuania at the time of Prince Vytautas, and the Crimean Tatar people. In the information space, the discoveries of scientists create a real opposition to Russian fakes and information manipulations about the history of these lands.

Now no one needs to be convinced that the restoration of historical memory is important. However, a lot of time was lost, and the history of Ukraine was successively erased and rewritten under the Russian imperial narrative for more than 200 years. You can’t fix this in a year or two, which is why the Northern Black Sea and Southern Ukraine still suffer from the echo of the mythologized story about the supposedly civilizing role of the Russian empress Catherine II in the 18th century for these “wastelands”; the idea of “Novorossiya” is actually based on this. Unfortunately, this is the kind of story about the history of Southern Ukraine that you can hear both during excursions and in communities when talking to people.

In order to counter historical fakes and, in particular, the fake about “Novorossiya”, NGO “Cultural Center Ukraine-Lithuania” has developed a new website. He talks about fakes as a tool to manipulate our consciousness and our history. Here you can find examples of historical fakes, and understand why some of them are very dangerous. A separate page of the site is devoted to the research of the Tyagin Fortress and the modern discoveries of the Southern Medieval Expedition of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences, which completely refute the historical myth about the so-called “Novorossiya”.

In January 2022, two presentations of the new website and webinars were held for heads of territorial communities of the Kherson region, employees of local administrations, teachers and school leaders, as well as for guides. Leading specialists, historians, and public leaders talked about how to distinguish fakes and counteract manipulations, and what communities can do to restore the true history of Ukraine – Deputy Director of the Center for Middle Eastern Studies Serhiy Danilov, Doctor of Science, Professor, Head of the Southern Medieval expedition of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Svitlana Bilyaeva, head of the board of the “Ukraine-Lithuania Cultural Center”, director of the IRC “Legal space” Natalya Bimbiraite, architect and head of scientific research of the NGO “Novokakhov Society for the Protection of Cultural Heritage” Lisa Yevseeva, historian and Head of the Kherson regional organization of the Committee of voters of Ukraine Dementiy Bily.

In today’s world, information shapes the reality of people’s lives. By changing information, you can manipulate not only the present, but also the past, erasing the achievements of our ancestors or inventing non-existent successes. Our ability to distinguish fakes and counteract manipulations thanks to scientific knowledge and the dissemination of reliable information strengthens the borders of our state – just as the Tyagin fortress once strengthened them.

Go to the site “The most dangerous fake about the South

The materials were developed by the NGO “Cultural Center of Ukraine-Lithuania” as part of the grant program of the project “Study and Distinguish: Info-Media Literacy”, which is carried out by IREX (Council for Scientific Research and Exchange) with the support of the Embassies of Great Britain and the USA. The content of the materials does not necessarily reflect the opinion and does not represent the official position of IREX, nor the Governments of Great Britain and the United States. These materials are allowed to be used for educational purposes and provided that this is done free of charge to the end user. A reference to IREX and the project “Study and Differentiate: Info-Media Literacy” is mandatory.».

Платформи «Діалогу безпеки» працюють вже у сімох областях

В Україні продовжуються реформи, приймаються нові нормативно-правові акти, впроваджуються сучасні процедури, які мають на меті, зокрема, посилення безпеки держави та створення комфортного середовища для кожного громадянина. Проте під час реформування різних галузей, з’явилися “невраховані” прогалини. 

Фото зі сторінки Експертного центру з прав людини у Фейсбуці

Херсонський “Діалог безпеки” з менеджеркою з комунікацій Експертного центру з прав людини Юлією Голодніковою говорили про виклики, з якими стикаються громади на шляху створення безпечного середовища, обмінювалися досвідом та розглядали можливості для партнерства.

Це стосується, наприклад, паралельної реформи силових структур та медичної галузі. 

Для прикладу візьмемо доволі поширену ситуацію: патрульна поліція зупинила автівку, яка “виписувала по дорозі кренделі” та могла спричинити небезпечну ситуацію для інших учасників руху. Правоохоронці запідозрили, що водій у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Однак той стверджує, що просто оминав ями та вибоїни, тому й вихляв. Чоловік погоджується на проходження медичної експертизи, бо інакше, за законодавством,  суд “автоматично” призначить йому 17 тисяч гривень штрафу із позбавленням водійських прав на рік. Але хто має платити за проведення аналізів? Водій, чи поліція? Також є інший аспект – черги до відповідного кабінету. Чи мають правоохоронці разом із потенційним правопорушником чекати, поки пройдуть всі попередні пацієнти, чи можуть заходити позачергово?  

А якщо водій збирався у далеку подорож, поспішав, наприклад, до аеропорту, та через проходження медичної перевірки, не встиг на літак. Хто компенсує кошти за його “прострочені” квитки? 

Крім того, відповідно до інструкції, якою керуються правоохоронні органи, освідування має відбуватися лабораторно. Утім, на практиці частіше використовують тести, бо у багатьох закладах охорони здоров’я, яким надано право на проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи інших видів сп’яніння, – відсутні спеціальні технічні засоби. В результаті така ситуація є підставою для скасування судами протоколів про порушення. 

Отже, начебто таке просте завдання, як притягнення п’яного водія до відповідальності,  патрульним виконати зовсім не просто. А законослухняним водіям, яких неправомірно запідозрили у зловживанні, захистити свої права – ще складніше. 

Ці нюанси нерідко стають приводами для конфліктів між правоохоронцями, доставленими до лікарні водіями, медиками та іншими клієнтами закладу. 

І це – лише один з прикладів, де не врегульовано дуже багато питань. Деякі з них мають бути врегульованими на рівні держави, інші – на рівні співпраці різних відомств, чи на рівні місцевих органів самоврядування. 

Але, як зазначають аналітики громадської організації Експертний центр з прав людини, в державі відсутня практика прямої взаємодії державних правових інститутів (зокрема обласних управлінь дотримання прав людини Національної поліції України, управлінь служби безпеки, патрульної поліції, військової служби правопорядку в Збройних Силах України, міграційної служби, регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, прикордонників тощо) між собою та з громадськістю у напрямку забезпечення дотримання прав людини на місцевому рівні. Деякі інститути відверто самоізолюються від інших і не бажають прямого контакту. Такий характер спілкування заважає швидкому реагуванню на порушення прав людини й не дозволяє ефективно реагувати на системні проблеми у діяльності тих інституцій.

Саме для налагодження комунікації між силовими структурами, іншими державними установами, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування задля спільного вирішення проблемних питань і були створені платформи «Діалог безпеки».

Цю ініціативу започаткували чотири громадські організації: Freedom House Ukraine, Експертний центр з прав людини, Восток SOS, Український інститут з прав людини. Наразі регіональні філії працюють у Херсонській, Луганській,  Хмельницькій, Донецькій,  Дніпропетровській, Рівненській,  Житомирській областях.

На чергове засідання херсонської регіональної платформи була запрошена й команда проєкту “Шерифи для нових громад”. Як зазначив один з учасників “Діалогу безпеки”, координатор херсонського офісу громадської організації “КримSOS” Олексій Тільненко, залучення членів громади до забезпечення правопорядку і до співпраці з поліцією – вкрай необхідне:

  • Об’єктивно, серед громадських організацій нашого регіону практично відсутня така довготривала системна робота по якомусь одному напрямку. “Шерифи” цікаві ще й тим, що “втягують” місцеве населення у вирішення місцевих проблем. Це, по-перше. А по-друге, питання безпеки, з моєї точки зору, одні з найскладніших у вирішенні. Бо тут дуже багато залежить від довіри. А у нас в суспільстві, на жаль, дуже довгий час культивували недовіру до правосуддя в принципі, до системи правоохоронних органів і до державної функції забезпечення порядку тощо.

Підсумовуючи коротко досвід, яким поділилися учасники зустрічі, менеджерка з комунікації Експертного центру з прав людини Юлія Голоднікова тезисно перелічила наступні потреби суспільства та виклики у сфері безпеки:

  • державні структури, які виконують функції превенції у сфері правопорядку не можуть ефективно виконувати свої повноваження без співпраці з громадськими інституціями, але цей механізм на рівні держави обмежений співпрацею лише з членами громадських формувань;
  • Україні потрібен “інститут шерифів” – місцевих цивільних помічників правоохоронних органів, яким громада довіряє, тобто не лише членів громадських формувань. Мова про індивідуальну офіційну форму співпраці населення з поліцією; 
  • громада чекає, поліцейський чекає – проблема комунікації;
  • беззахисність співробітників поліції та військових з точки зору обов’язку виконувати накази керівництва, навіть якщо ті суперечать “здоровому глузду” та законодавству, низька заробітна плата, понаднормова робота, соціальна незахищеність (ця інформація підтверджена анонімними опитуваннями й значно впливає на сприйняття співробітниками силових структур важливості своєї роботи, гідності професії, і розуміння, кого ж їм потрібно захищати);
  • “немає інфраструктури, немає прав людини” – неможливо дотримуватися прав людини, якщо не створена інфраструктура для їх дотримання (наприклад, ті ж пандуси для людей, які змушені пересуватися на візках; аптечки, які мають бути забезпечені державою для домедичної допомоги, а не поліцейські наповнювати їх за власний кошт);
  • краще не “гасити пожежі”, а попередити їх – на жаль, державні органи та громадськість досі вимушені терміново реагувати на кричущі ситуації, яких  можна було б уникнути, усунувши прогалини законодавства/процедур тощо.        

І пообіцяла, що ЕЦПЛ розробить та направить рекомендації до відповідних установ для вирішення цих проблемних питань. 

До речі, за результатами обговорення на попередніх засіданнях регіональних платформ “Діалогу безпеки”системних прогалин, які створюють умови для порушення прав людини та заважають силовим структурам якісно виконувати обов’язки, аналітики ЕЦПЛ вже підготували відповідні рекомендації з описом проблем та наведеними фактами, та направили їх до відповідальних служб. Зокрема, 2 вересня цього року надіслали листи до:

  • Міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка з проханням, цитуємо: “сприяти в налагодженні дієвої системи огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду як в межах вказаних вище пілотних областей (тобто областей, де вже працює платформа “Діалог безпеки” – прим.авт.), так і на території усієї держави, розширенні кількості відповідних закладів охорони здоров’я, де можна проводити таку процедуру та напрацювання шляхів до усунення неузгодженості у законодавстві”.  
  • Голови Національної поліції України Ігоря Клименка: “звернутись до Міністерства охорони здоров’я з метою створення дієвої системи огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду як в межах вказаних вище пілотних областей, так і на території усієї держави, збільшення кількості відповідних закладів охорони здоров’я, де можна проводити таку процедуру та напрацювання шляхів до усунення неузгодженості у законодавстві”.
  • Тимчасово виконуючого обов’язки начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України Володимира Гуцоли: “при формуванні бюджетного запиту на наступні періоди діяльності, вивчити та врахувати потребу Вашої служби у проведенні закупівель додаткового обладнання для проведення працівниками Військової служби правопорядку у Збройних Силах України зазначених оглядів, а також провести сертифікацію устаткування, яке буде у використанні.  

Також, експерти ЕЦПЛ направили у квітні цього року пропозиції щодо внесення змін до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (Затримання уповноваженою службовою особою) голові комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України Денису Монастирському. 

Всі ці вище перераховані пропозиції перебувають на розгляді відповідальних інстанцій.

Публікація підготовлена в рамках спільного проєкту Благодійної організацієї “Фонд милосердя та здоров’я” та ГО “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Про безпеку на вулиці Суворова (Відео)

Публічна акція поліції та громадських організацій відбулася в Херсоні між планетарієм та Корабельною у місті радою на вулиці Суворова 7 вересня і неабияк привернула увагу жителів, особливо сподобалось дітям.

На учасників чекали кілька цікавих локацій:
✅ навчання самозахисту для дорослих і дітей;
✅ фотозона з мотоциклами, автомобілями поліції, амуніцією та “Щенячим патрулем”;
✅ майстер-клас з виготовлення світлоповертаючих брелоків;
✅ виставка “Небезмежність” присвячена стріт-харасменту (від англ. «harassment» — переслідування, домагання) — форма дискримінації, яка включає будь-яку небажану та настирливу фізичну і словесну поведінку, що ображає або принижує людину або порушує недоторканність її приватного життя. Іншими словами, харасмент (переслідування) складається з повторюваних і наполегливих дій по відношенню до людини, щоб мучити її, знецінювати і підривати її авторитет в очах інших, засмучувати або провокувати реакцію);
Джерело: Шевченко, З. В. (Уклад.). (2016). Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю.);
✅ профілактика проти вживання наркотичних речовин.
Та ще багато цікавого та пізнавального!

Докладніше дивіться у сюжеті Поліни Дейнеги та Вадима Коробова, ТРК “Херсон Плюс””

Організатори акції сподіваються, що спільні зусилля ГУНп в Херсонській області, Управління патрульної поліції та громадських організацій – ХОЦ “Успішна жінка”, Інформаційного ресурсного центру “Правовий простір”, Центру культурного розвитку “Тотем”, Бізнес асоціації “Ми – херсонці”, найближчим часом увінчаються успіхом, та у Херсоні нарешті з’явиться перший безпековий Громадський простір! 

Обрано переможців конкурсу з розробки Паспортів Безпеки для територіальних громад

Щиро дякуємо всім учасникам конкурсу!

Конкурс на отримання допомоги експертів команди проєкту “Шерифи для нових громад” в розробці місцевих Програм безпеки завершився. Неочікувано, за зовсім невеликий термін, всього за пару тижнів, до нас надійшло 67  змістових та грунтовних заявок з восьми областей України. До областей, з якими проєкт співпрацює (Херсонська, Миколаївська, Харківська, Дніпропетровська, Полтавська та Хмельницька) додалися ще й громади Донеччини та Черкащини. З деяких громад, наприклад, як Олешківська, надійшло по декілька анкет. Заповнювали їх не лише представники органів місцевого самоврядування, а й місцеві жителі, домогосподарки та пенсіонери, зокрема, колишній суддя. І це свідчить, що питання безпеки – дуже болюче й хвилює багатьох людей. То ж, обрати переможців було не легко. 

На жаль, наразі команда проєкту може надати допомогу лише п’яти громадам. Але ми сподіваємося на подальшу плідну співпрацю з усіма учасниками конкурсу. І будемо наполегливо шукати додаткові ресурси та можливості, щоб допомогти ще й іншим громадам розробити якісну, орієнтовану на місцеві потреби Програму безпеки. 

А поки – вітаємо переможців!

Ними стали: 

  • Новотроїцька територіальна громада Херсонської області;
  • Тавричанська територіальна громада Херсонської області;
  • Шевченківська територіальна громада Миколаївської області;
  • Нововодолазька територіальна громада Харківської області;
  • Межівська територіальна громада Дніпропетровської області

Команда проєкту “Шерифи для нових громад” вже планує співбесіди з переможцями, для узгодження зручних дат виїздів та спільної праці над розробкою Програм.

До резерву на розробку Програм Безпеки на 2022 рік обрані:

  • Олешківська територіальна громада Херсонської області
  • Вознесенська територіальна громада Миколаївської області
  • Зачепилівська територіальна громада Харківської області
  • Піщанська територіальна громада Полтавської області.
  • Теофіпольська територіальна громада Хмельницької області
000002sh

Інфографіка результатів конкурсу

* Усі зібрані кейси та напрацювання будуть висвітлені на сайті проєкту https://sheriffua.org/ та будуть корисними для самостійного вирішення безпекових питань громадами. Крім цього, ми вже маємо практичні напрацювання, які можуть стати у нагоді тим громадам, які мають на меті розробити комплексний підхід до вирішення безпекових проблем. Рекомендуємо звернути увагу на розділ Документи та скачати нашу збірку “Успішні практики безпеки”. Докладніше дізнатися про проєкт можна й підписавшись на Фейсбук сторінку https://www.facebook.com/ukrainiansheriff 

Команда проєкту “Шерифи для нових громад” завжди відкрита до діалогу та готова надати консультації. 

Контактна особа: Олена Старюк, юристка проєкту, 

+30955205356,
elenastaruk2014@gmail.com 

Всі заходи проводитимуться в рамках спільного проєкту БО “Фонд милосердя та здоров’я та ГО “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” – “Шерифи для нових громад” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать авторам і можуть не співпадати з позицією Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Автори Ірина Ухваріна, Юлія Ситник