Month: January 2022

A new resource for countering fakes and historical myths

Ukraine is involved in a hybrid war, in which disinformation and fakes are one of the tools. The most dangerous fake about the South of Ukraine is the myth about the so-called “Novorossiya”. What can public organizations, territorial communities, educators, scientists oppose today? Media literacy, critical thinking and a new resource that scientifically disproves this myth.

The non-governmental organization “Ukraine-Lithuania Cultural Center” has been actively supporting archaeological research in the Kherson region for 6 years and, together with the “Legal Space” IRC, is working on the restoration of historical memory. The focus of our attention is the Tyagin territorial community and Novokakhovska territorial community, where the monuments of national importance are located – the Tyagin Fortress archaeological site and the Watchtower (Vytovt’s Tower) architectural monument. Both of them relate to the history and culture of three peoples – the Ukrainian Cossacks, the Grand Duchy of Lithuania at the time of Prince Vytautas, and the Crimean Tatar people. In the information space, the discoveries of scientists create a real opposition to Russian fakes and information manipulations about the history of these lands.

Now no one needs to be convinced that the restoration of historical memory is important. However, a lot of time was lost, and the history of Ukraine was successively erased and rewritten under the Russian imperial narrative for more than 200 years. You can’t fix this in a year or two, which is why the Northern Black Sea and Southern Ukraine still suffer from the echo of the mythologized story about the supposedly civilizing role of the Russian empress Catherine II in the 18th century for these “wastelands”; the idea of “Novorossiya” is actually based on this. Unfortunately, this is the kind of story about the history of Southern Ukraine that you can hear both during excursions and in communities when talking to people.

In order to counter historical fakes and, in particular, the fake about “Novorossiya”, NGO “Cultural Center Ukraine-Lithuania” has developed a new website. He talks about fakes as a tool to manipulate our consciousness and our history. Here you can find examples of historical fakes, and understand why some of them are very dangerous. A separate page of the site is devoted to the research of the Tyagin Fortress and the modern discoveries of the Southern Medieval Expedition of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences, which completely refute the historical myth about the so-called “Novorossiya”.

In January 2022, two presentations of the new website and webinars were held for heads of territorial communities of the Kherson region, employees of local administrations, teachers and school leaders, as well as for guides. Leading specialists, historians, and public leaders talked about how to distinguish fakes and counteract manipulations, and what communities can do to restore the true history of Ukraine – Deputy Director of the Center for Middle Eastern Studies Serhiy Danilov, Doctor of Science, Professor, Head of the Southern Medieval expedition of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Svitlana Bilyaeva, head of the board of the “Ukraine-Lithuania Cultural Center”, director of the IRC “Legal space” Natalya Bimbiraite, architect and head of scientific research of the NGO “Novokakhov Society for the Protection of Cultural Heritage” Lisa Yevseeva, historian and Head of the Kherson regional organization of the Committee of voters of Ukraine Dementiy Bily.

In today’s world, information shapes the reality of people’s lives. By changing information, you can manipulate not only the present, but also the past, erasing the achievements of our ancestors or inventing non-existent successes. Our ability to distinguish fakes and counteract manipulations thanks to scientific knowledge and the dissemination of reliable information strengthens the borders of our state – just as the Tyagin fortress once strengthened them.

Go to the site “The most dangerous fake about the South“

The materials were developed by the NGO “Cultural Center of Ukraine-Lithuania” as part of the grant program of the project “Study and Distinguish: Info-Media Literacy”, which is carried out by IREX (Council for Scientific Research and Exchange) with the support of the Embassies of Great Britain and the USA. The content of the materials does not necessarily reflect the opinion and does not represent the official position of IREX, nor the Governments of Great Britain and the United States. These materials are allowed to be used for educational purposes and provided that this is done free of charge to the end user. A reference to IREX and the project “Study and Differentiate: Info-Media Literacy” is mandatory.».

Платформи «Діалогу безпеки» працюють вже у сімох областях

В Україні продовжуються реформи, приймаються нові нормативно-правові акти, впроваджуються сучасні процедури, які мають на меті, зокрема, посилення безпеки держави та створення комфортного середовища для кожного громадянина. Проте під час реформування різних галузей, з’явилися “невраховані” прогалини. 

Фото зі сторінки Експертного центру з прав людини у Фейсбуці

Херсонський “Діалог безпеки” з менеджеркою з комунікацій Експертного центру з прав людини Юлією Голодніковою говорили про виклики, з якими стикаються громади на шляху створення безпечного середовища, обмінювалися досвідом та розглядали можливості для партнерства.

Це стосується, наприклад, паралельної реформи силових структур та медичної галузі. 

Для прикладу візьмемо доволі поширену ситуацію: патрульна поліція зупинила автівку, яка “виписувала по дорозі кренделі” та могла спричинити небезпечну ситуацію для інших учасників руху. Правоохоронці запідозрили, що водій у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Однак той стверджує, що просто оминав ями та вибоїни, тому й вихляв. Чоловік погоджується на проходження медичної експертизи, бо інакше, за законодавством,  суд “автоматично” призначить йому 17 тисяч гривень штрафу із позбавленням водійських прав на рік. Але хто має платити за проведення аналізів? Водій, чи поліція? Також є інший аспект – черги до відповідного кабінету. Чи мають правоохоронці разом із потенційним правопорушником чекати, поки пройдуть всі попередні пацієнти, чи можуть заходити позачергово?  

А якщо водій збирався у далеку подорож, поспішав, наприклад, до аеропорту, та через проходження медичної перевірки, не встиг на літак. Хто компенсує кошти за його “прострочені” квитки? 

Крім того, відповідно до інструкції, якою керуються правоохоронні органи, освідування має відбуватися лабораторно. Утім, на практиці частіше використовують тести, бо у багатьох закладах охорони здоров’я, яким надано право на проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи інших видів сп’яніння, – відсутні спеціальні технічні засоби. В результаті така ситуація є підставою для скасування судами протоколів про порушення. 

Отже, начебто таке просте завдання, як притягнення п’яного водія до відповідальності,  патрульним виконати зовсім не просто. А законослухняним водіям, яких неправомірно запідозрили у зловживанні, захистити свої права – ще складніше. 

Ці нюанси нерідко стають приводами для конфліктів між правоохоронцями, доставленими до лікарні водіями, медиками та іншими клієнтами закладу. 

І це – лише один з прикладів, де не врегульовано дуже багато питань. Деякі з них мають бути врегульованими на рівні держави, інші – на рівні співпраці різних відомств, чи на рівні місцевих органів самоврядування. 

Але, як зазначають аналітики громадської організації Експертний центр з прав людини, в державі відсутня практика прямої взаємодії державних правових інститутів (зокрема обласних управлінь дотримання прав людини Національної поліції України, управлінь служби безпеки, патрульної поліції, військової служби правопорядку в Збройних Силах України, міграційної служби, регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, прикордонників тощо) між собою та з громадськістю у напрямку забезпечення дотримання прав людини на місцевому рівні. Деякі інститути відверто самоізолюються від інших і не бажають прямого контакту. Такий характер спілкування заважає швидкому реагуванню на порушення прав людини й не дозволяє ефективно реагувати на системні проблеми у діяльності тих інституцій.

Саме для налагодження комунікації між силовими структурами, іншими державними установами, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування задля спільного вирішення проблемних питань і були створені платформи «Діалог безпеки».

Цю ініціативу започаткували чотири громадські організації: Freedom House Ukraine, Експертний центр з прав людини, Восток SOS, Український інститут з прав людини. Наразі регіональні філії працюють у Херсонській, Луганській,  Хмельницькій, Донецькій,  Дніпропетровській, Рівненській,  Житомирській областях.

На чергове засідання херсонської регіональної платформи була запрошена й команда проєкту “Шерифи для нових громад”. Як зазначив один з учасників “Діалогу безпеки”, координатор херсонського офісу громадської організації “КримSOS” Олексій Тільненко, залучення членів громади до забезпечення правопорядку і до співпраці з поліцією – вкрай необхідне:

  • Об’єктивно, серед громадських організацій нашого регіону практично відсутня така довготривала системна робота по якомусь одному напрямку. “Шерифи” цікаві ще й тим, що “втягують” місцеве населення у вирішення місцевих проблем. Це, по-перше. А по-друге, питання безпеки, з моєї точки зору, одні з найскладніших у вирішенні. Бо тут дуже багато залежить від довіри. А у нас в суспільстві, на жаль, дуже довгий час культивували недовіру до правосуддя в принципі, до системи правоохоронних органів і до державної функції забезпечення порядку тощо.

Підсумовуючи коротко досвід, яким поділилися учасники зустрічі, менеджерка з комунікації Експертного центру з прав людини Юлія Голоднікова тезисно перелічила наступні потреби суспільства та виклики у сфері безпеки:

  • державні структури, які виконують функції превенції у сфері правопорядку не можуть ефективно виконувати свої повноваження без співпраці з громадськими інституціями, але цей механізм на рівні держави обмежений співпрацею лише з членами громадських формувань;
  • Україні потрібен “інститут шерифів” – місцевих цивільних помічників правоохоронних органів, яким громада довіряє, тобто не лише членів громадських формувань. Мова про індивідуальну офіційну форму співпраці населення з поліцією; 
  • громада чекає, поліцейський чекає – проблема комунікації;
  • беззахисність співробітників поліції та військових з точки зору обов’язку виконувати накази керівництва, навіть якщо ті суперечать “здоровому глузду” та законодавству, низька заробітна плата, понаднормова робота, соціальна незахищеність (ця інформація підтверджена анонімними опитуваннями й значно впливає на сприйняття співробітниками силових структур важливості своєї роботи, гідності професії, і розуміння, кого ж їм потрібно захищати);
  • “немає інфраструктури, немає прав людини” – неможливо дотримуватися прав людини, якщо не створена інфраструктура для їх дотримання (наприклад, ті ж пандуси для людей, які змушені пересуватися на візках; аптечки, які мають бути забезпечені державою для домедичної допомоги, а не поліцейські наповнювати їх за власний кошт);
  • краще не “гасити пожежі”, а попередити їх – на жаль, державні органи та громадськість досі вимушені терміново реагувати на кричущі ситуації, яких  можна було б уникнути, усунувши прогалини законодавства/процедур тощо.        

І пообіцяла, що ЕЦПЛ розробить та направить рекомендації до відповідних установ для вирішення цих проблемних питань. 

До речі, за результатами обговорення на попередніх засіданнях регіональних платформ “Діалогу безпеки”системних прогалин, які створюють умови для порушення прав людини та заважають силовим структурам якісно виконувати обов’язки, аналітики ЕЦПЛ вже підготували відповідні рекомендації з описом проблем та наведеними фактами, та направили їх до відповідальних служб. Зокрема, 2 вересня цього року надіслали листи до:

  • Міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка з проханням, цитуємо: “сприяти в налагодженні дієвої системи огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду як в межах вказаних вище пілотних областей (тобто областей, де вже працює платформа “Діалог безпеки” – прим.авт.), так і на території усієї держави, розширенні кількості відповідних закладів охорони здоров’я, де можна проводити таку процедуру та напрацювання шляхів до усунення неузгодженості у законодавстві”.  
  • Голови Національної поліції України Ігоря Клименка: “звернутись до Міністерства охорони здоров’я з метою створення дієвої системи огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду як в межах вказаних вище пілотних областей, так і на території усієї держави, збільшення кількості відповідних закладів охорони здоров’я, де можна проводити таку процедуру та напрацювання шляхів до усунення неузгодженості у законодавстві”.
  • Тимчасово виконуючого обов’язки начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України Володимира Гуцоли: “при формуванні бюджетного запиту на наступні періоди діяльності, вивчити та врахувати потребу Вашої служби у проведенні закупівель додаткового обладнання для проведення працівниками Військової служби правопорядку у Збройних Силах України зазначених оглядів, а також провести сертифікацію устаткування, яке буде у використанні.  

Також, експерти ЕЦПЛ направили у квітні цього року пропозиції щодо внесення змін до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (Затримання уповноваженою службовою особою) голові комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України Денису Монастирському. 

Всі ці вище перераховані пропозиції перебувають на розгляді відповідальних інстанцій.

Публікація підготовлена в рамках спільного проєкту Благодійної організацієї “Фонд милосердя та здоров’я” та ГО “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.