Наприкінці 2022 року у Вільнюсі вийшов друком науковий журнал “Археологія Литви, Т. 48” Інституту історії Литви (Lietuvos istorijos institutas), до якого увійшла стаття під авторством д.і.н., ст.наукового співробітника Інституту археології НАНУ Світлани Біляєвої та директорки ІРЦ “Правовий простір” Наталі Дануте Бімбірайте, стор. 285-310
Стаття присвячена результатам досліджень фортеці Тягинь, розташованої біля сучасного села Тягинка на Хероснщині, побудованої Великим литовським князем Вітовтом на острові Велике городище наприкінці XIV-початку XV ст. Археологічні матеріали представили цінну інформацію про синкретизм комплексу пам’яток на території острова, типології, планування та розміри фортеці. Вона була однією з ранніх кам’яних фортець замкового типу в північному Причорномор’ї, складовою оборонної лінії Південних кордонів Великого князівства Литовського. Оборонна система фортеці включала синтез елементів оборонної архітектури від дерев’яно-земляних структур, відомих у давньоруський період до кам’яних стін та контрфорсів нового рівня фортифікації в Європі. В озброєнні фортеці поєднувалися артилерія та холодна зброя, основним видом якої були арбалети, що набули широкого поширення в Литві. Фортеця Тягинь перебувала на перехресті торгових шляхів між Сходом та Заходом на переправі, де стояла митниця. Артефакти свідчать про наявність предметів литовської культури, генуезькі впливи, контакти з Кримом, торговельно-економічні зв’язки з Польщею. Пам’ятник є складовою культурної спадщини Литви та України.
