В Інституті археології НАН України представили результати археологічних досліджень пам’яток, пов’язаних із культурною присутністю балтів на території України в епоху Середньовіччя
16–17 лютого 2022 року в Археологічному музеї Інституту археології НАН України за підтримки Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна–Литва» та громадської організації «Центр культурного розвитку «Тотем»» відбувся міжнародний культурний і науковий захід, присвячений результатам археологічних досліджень пам’яток, пов’язаних із культурною присутністю балтів на території України в епоху Середньовіччя. З цією метою було відкрито виставку, на якій презентовано матеріали, які походять із новітніх розкопок Інституту археології НАН України та додають нової інформації про мультикультурні процеси на території України в ХІ – на початку XVІ ст., а також виголошено наукові доповіді про ці роботи (фото 1).
Відкриття заходу символічно відбулося 16 лютого – у День відновлення Литовської держави (16 лютого 1918 року) та День єднання України. Відкрив його директор Інституту археології НАН України член-кореспондент НАН України Віктор Чабай. Із вітальними словами виступили високоповажні гості: Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас (фото 2), віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков (фото 3), голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України ІІІ–VІ та VІІІ скликань Рефат Чубаров (фото 4), представниця програми «House of Europe» кандидат історичних наук Олена Оногда (фото 5). Наступного дня захід продовжився під головуванням заступника директора з наукової роботи Інституту археології НАН України члена-кореспондента НАН України Алли Буйських. Із вітальними словами виступили: голова Громади литовців України Даля Макарова (фото 6), віцепрезидент громадської організації «Земляцтво Херсонщини» Володимир Купрій (фото 7), заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов (фото 8), старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Андрій Петраускас (фото 9). Усі промовці підкреслили важливість міжнародної наукової співпраці, яку здійснюють учені під патронатом Національної академії наук України та за підтримки литовської громади й низки громадських організацій, і результати якої вже дозволили по-новому презентувати розвиток відносин середньовічної України, Литовського князівства та Кримського ханства в історичній взаємодії.
У межах програми заходу начальник Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, старший науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України доктор історичних наук Світлана Біляєва та голова правління Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна–Литва» Наталія Бімбірайте представили виставку «Фортеця Тягинь. Результати досліджень 2019–2021 рр.», на якій експонуються виявлені впродовж розкопок артефакти (фото 10–11).
Ці археологічні матеріали ілюструють маловідомий період історії Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, а саме – створення князем Вітовтом фортифікаційної лінії вздовж узбережжя Чорного моря та її функціонування наприкінці XIV – початку XVI ст. Надзвичайний інтерес становить знахідка вапнякової плити з геральдичним зображенням, характерним для християнських родів литовського походження (фото 12).
Крім того, вперше у Північному Причорномор’ї знайдено залізну булаву XV ст., яка могла бути водночас і зброєю, й ознакою вищих рангів суспільства України та Литви. Серед артефактів уперше знайдено на Південному Сході речі литовського походження: арбалетні болти, накладки на шкіряні торби, фрагменти артилерійської зброї генуезького походження (бомбарда та ядро) (фото 10). Проєкт міжнародної співпраці «Лендарт і археологія: нова синергія через кордони», підтриманий Європейським Союзом за програмою «House of Europe», представила голова громадської організації «Центр культурного розвитку «Тотем»» Олена Афанасьєва (фото 13).
Доктор історичних наук Світлана Біляєва виступила з науковою доповіддю про здійснені дослідження – як попередні геофізичні, так і польові археологічні. Вона підкреслила, що розкопки фортеці Тягинь відкривають нову сторінку оборонного зодчества регіону – будівництво кам’яної фортеці замкового типу. Разом із Наталією Бімбірайте вони презентували колективну роботу – монографію «Фортеця Тягинь. Археологічні дослідження 2019–2021 рр.» (фото 14).
У фортеці експедиція розкопала кутову багатоярусну вежу; її прикрашав фриз, декорований у сельджуцькому стилі (фото 15).
На підлозі першого поверху було зафіксовано дерев’яну конструкцію із фрагментами бомбарди XV ст. (фото 16).
Комплекс артефактів неспростовно засвідчує зв’язки зі Сходом та Заходом: від Кримського узбережжя до Литви, Польщі, Генуї. Загалом, розкопки фортеці мають непересічне значення для формування нового уявлення про історичні події на території Південної України у пізньосередньовічний час.
Значний інтерес викликала також демонстрація результатів розкопок Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом завідувача відділу археології Києва Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Всеволода Івакіна. Упродовж останніх років у Рокитнянському районі Київської області, між селами Пугачівка й Острів, на правому березі р. Рось досліджується балтський могильник «Острів» – єдиний на території України (фото 17–18).
Наукову доповідь про перші результати розкопок майже ста поховань виголосив заступник начальника Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України, науковий співробітник відділу археології Києва Інституту археології НАН України В’ячеслав Баранов (фото 19).
Археологічні матеріали, зокрема шийні гривні, пластинчасті арбалетоподібні фібули типу Bliujiene V, підковоподібні фібули з кінцівками різної форми, браслети із зооморфними кінцівками, ланцюжки, скроневі кільця та перстні (фото 20–25), пов’язані із західно-балтськими старожитностями і притаманні для прусів, куршів та скальвів.
Помітну частку серед них становлять поховальні комплекси зі зброєю (фото 26). На протилежному, лівому березі р. Рось, на відстані приблизно 500 м від могильника «Острів» відоме давньоруське городище в урочищі Старі Сухоліси, ймовірно, пов’язане з цим могильником.
З історичного погляду, археологічні знахідки у могильнику «Острів» підтверджують повідомлення літопису про державну діяльність перших київських князів, насамперед Володимира Великого та Ярослава Мудрого, спрямовану на зміцнення південних меж Київської Русі. Вочевидь, саме з таким військовим загоном і слід співвіднести поховання, виявлені на некрополі Острів. На виставці представлені матеріали, що віддзеркалюють участь різних етносів та культур у розвитку Русі-України від ХІ до початку XVІ ст., а також синкретизм культури за часів існування федеративної держави – Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Торгівельні зв’язки населення фіксуються за монетними знахідками – від Польщі до Кримського ханства. Завдяки новітнім розкопкам слід говорити про спільні тенденції у спорудженні кам’яних фортець замкового типу на теренах Східної та Центральної Європи. Тісні зв’язки з Кримом засвідчує парадна полив’яна кераміка і монети Кримських ханів ХV ст.
Понад 500 років спільної історії України та Литви продовжують надихати й об’єднувати вчених і митців.
Джерело: Прес-служба НАН України
